Псалми 38
1 Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
Psaume de David, pour faire souvenir. Éternel! ne me reprends pas dans ta colère, et ne me châtie pas dans ta fureur.
2 бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
Car tes flèches ont pénétré en moi, et ta main est descendue sur moi.
3 Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
Il n’y a rien d’entier en ma chair, à cause de ton indignation; point de paix dans mes os, à cause de mon péché.
4 бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
Car mes iniquités ont passé sur ma tête; comme un pesant fardeau, elles sont trop pesantes pour moi.
5 смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
Mes plaies sont fétides, elles coulent, à cause de ma folie.
6 Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
Je suis accablé et extrêmement courbé; tout le jour je marche dans le deuil;
7 бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
Car mes reins sont pleins d’inflammation, et il n’y a rien d’entier dans ma chair.
8 Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
Je suis languissant et extrêmement brisé; je rugis dans le frémissement de mon cœur.
9 Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
Seigneur! tout mon désir est devant toi, et mon gémissement ne t’est point caché.
10 Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
Mon cœur bat fort, ma force m’a abandonné, et la lumière de mes yeux aussi n’est plus avec moi.
11 Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
Ceux qui m’aiment, et mes compagnons, se tiennent loin de ma plaie, et mes proches se tiennent à distance,
12 Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
Et ceux qui cherchent ma vie me tendent des pièges, et ceux qui cherchent mon mal parlent de malheurs et disent des tromperies tout le jour.
13 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
Et moi, comme un sourd, je n’entends pas, et, comme un muet, je n’ouvre pas la bouche.
14 I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
Je suis devenu comme un homme qui n’entend point et dans la bouche duquel il n’y a pas de réplique.
15 бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
Car je m’attends à toi, Éternel! Toi, tu répondras, Seigneur, mon Dieu!
16 Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
Car j’ai dit: Qu’ils ne se réjouissent pas à mon sujet! Quand mon pied chancelle, ils s’élèvent orgueilleusement contre moi.
17 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
Car je suis prêt à boiter, et ma douleur est toujours devant moi;
18 бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
Car je déclarerai mon iniquité; je suis en peine pour mon péché.
19 А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
Et mes ennemis sont vivants, ils sont forts, et ceux qui me haïssent sans motif sont nombreux;
20 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
Et ceux qui me rendent le mal pour le bien sont mes adversaires, parce que je poursuis ce qui est bon.
21 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
Éternel! ne m’abandonne point; mon Dieu! ne t’éloigne pas de moi.
22 поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
Hâte-toi de me secourir, Seigneur, mon salut!
