Псалми 22
1 Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!
To ouercome, for `the morewtid hynd; the salm of Dauid. God, my God, biholde thou on me, whi hast thou forsake me? the wordis of my trespassis ben fer fro myn helthe.
2 Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!
Mi God, Y schal crye bi dai, and thou schalt not here; and bi nyyt, and not to vnwisdom to me.
3 Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!
Forsothe thou, the preisyng of Israel, dwellist in holynesse;
4 На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.
oure fadris hopiden in thee, thei hopiden, and thou delyueridist hem.
5 До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.
Thei crieden to thee, and thei weren maad saaf; thei hopiden in thee, and thei weren not schent.
6 А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.
But Y am a worm, and not man; the schenschip of men, and the outcastyng of the puple.
7 Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!
Alle men seynge me scorneden me; thei spaken with lippis, and stiriden the heed.
8 „Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“
He hopide in the Lord, delyuere he hym; make he hym saaf, for he wole hym.
9 Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!
For thou it art that drowist me out of the wombe, thou art myn hope fro the tetis of my modir;
10 На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!
in to thee Y am cast forth fro the wombe. Fro the wombe of my modir thou art my God; departe thou not fro me.
11 Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!
For tribulacioun is next; for noon is that helpith.
12 Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,
Many calues cumpassiden me; fatte bolis bisegiden me.
13 на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!
Thei openyden her mouth on me; as doith a lioun rauyschynge and rorynge.
14 Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.
I am sched out as watir; and alle my boonys ben scaterid. Myn herte is maad, as wex fletynge abrood; in the myddis of my wombe.
15 Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.
Mi vertu driede as a tiyl stoon, and my tunge cleuede to my chekis; and thou hast brouyt forth me in to the dust of deth.
16 Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.
For many doggis cumpassiden me; the counsel of wickid men bisegide me. Thei delueden myn hondis and my feet;
17 Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!
thei noumbriden alle my boonys. Sotheli thei lokiden, and bihelden me;
18 Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.
thei departiden my clothis to hem silf, and thei senten lot on my cloth.
19 А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!
But thou, Lord, delaie not thin help fro me; biholde thou to my defence.
20 Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!
God, delyuere thou my lijf fro swerd; and delyuere thou myn oon aloone fro the hond of the dogge.
21 Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.
Make thou me saaf fro the mouth of a lioun; and my mekenesse fro the hornes of vnycornes.
22 Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!
I schal telle thi name to my britheren; Y schal preise thee in the myddis of the chirche.
23 Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
Ye that dreden the Lord, herie hym; alle the seed of Jacob, glorifie ye hym.
24 бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!
Al the seed of Israel drede hym; for he forsook not, nethir dispiside the preier of a pore man. Nethir he turnede awei his face fro me; and whanne Y criede to hym, he herde me.
25 Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —
Mi preisyng is at thee in a greet chirche; Y schal yelde my vowis in the siyt of men dredynge hym.
26 будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
Pore men schulen ete, and schulen be fillid, and thei schulen herie the Lord, that seken hym; the hertis of hem schulen lyue in to the world of world.
27 Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,
Alle the endis of erthe schulen bithenke; and schulen be conuertid to the Lord. And alle the meynees of hethene men; schulen worschipe in his siyt.
28 бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!
For the rewme is the Lordis; and he schal be Lord of hethene men.
29 Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!
Alle the fatte men of erthe eeten and worschipiden; alle men, that goen doun in to erthe, schulen falle doun in his siyt.
30 Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.
And my soule schal lyue to hym; and my seed schal serue him.
31 При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!
A generacioun to comyng schal be teld to the Lord; and heuenes schulen telle his riytfulnesse to the puple that schal be borun, whom the Lord made.
