Псалми 22
1 Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!
For the leader; set to “Deer of the Dawn”. A psalm of David. My God, my God, why have you left me, my rescue so far from the words of my roaring?
2 Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!
I cry in the day, you do not answer, I cry in the night but find no rest.
3 Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!
You are the Holy One, throned on the praises of Israel.
4 На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.
In you our ancestors trusted, they trusted and you delivered them.
5 До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.
They cried to you, and found safety, in you did they trust and were not put to shame.
6 А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.
But I am a worm, not a person; insulted by others, despised by the people.
7 Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!
All who see me mock me, with mouths wide open and wagging heads:
8 „Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“
‘He relies on the Lord; let him save him. Let him rescue the one he holds dear!’
9 Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!
But you drew me from the womb, laid me safely on my mother’s breasts.
10 На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!
On your care was I cast from my very birth, you are my God from my mother’s womb.
11 Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!
Be not far from me, for trouble is nigh, and there is none to help.
12 Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,
I am circled by many bulls, beset by the mighty of Bashan,
13 на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!
who face me with gaping jaws, like ravening roaring lions.
14 Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.
Poured out am I like water, and all my bones are loosened. My heart is become like wax, melted within me.
15 Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.
My palate is dry as a sherd, my tongue sticks to my jaws; in the dust of death you lay me.
16 Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.
For dogs are round about me, a band of knaves encircles me, gnawing my hands and my feet.
17 Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!
I can count my bones, every one. As for them, they feast their eyes on me.
18 Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.
They divide my garments among them, and over my raiment cast lots.
19 А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!
But you, O Lord, be not far, O my strength, hasten to help me.
20 Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!
Deliver my life from the sword my life from the power of the dogs.
21 Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.
Save me from the jaws of the lion, from the horns of the wild oxen help me.
22 Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!
I will tell of your fame to my kindred, and in the assembly will praise you.
23 Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
Praise the Lord, you who fear him. All Jacob’s seed, give him glory. All Israel’s seed, stand in awe of him.
24 бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!
For he has not despised nor abhorred the sorrow of the sorrowful. He hid not his face from me, but he listened to my cry for help.
25 Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —
Of you is my praise in the great congregation; my vows I will pay before those who fear him.
26 будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
The afflicted will eat to their heart’s desire, and those who seek after the Lord will praise him. Lift up your hearts forever.
27 Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,
All will call it to mind, to the ends of the earth, and turn to the Lord; and all tribes of the nations will bow down before you.
28 бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!
For the kingdom belongs to the Lord: he is the Lord of the nations.
29 Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!
To him will bow down all who sleep in the earth, and before him bend all who go down to the dust, and those who could not preserve their lives.
30 Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.
My descendants will tell of the Lord to the next generation;
31 При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!
they will declare his righteousness to people yet to be born: He has done it.
