Псалми 2

1 Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?

¿Por qué se amotinan los gentiles, y los pueblos piensan vanidad?

2 Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:

Estarán los reyes de la tierra, y príncipes consultarán unidos contra el SEÑOR, y contra su ungido, diciendo:

3 „Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!

Rompamos sus coyundas, y echemos de nosotros sus cuerdas.

4 Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!

El que mora en los cielos se reirá; El Señor se burlará de ellos.

5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:

Entonces hablará a ellos con su furor, y con su ira los conturbará.

6 „Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.

Y yo envestí mi rey sobre Sion, el monte de mi santidad.

7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

Yo recitaré el decreto. El SEÑOR me ha dicho: Mi hijo eres tú; yo te engendré hoy.

8 Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!

Pídeme, y te daré por heredad los gentiles, y por posesión tuya los términos de la tierra.

9 Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.

Los quebrantarás con vara de hierro; como vaso de alfarero los desmenuzarás.

10 А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:

Y ahora, reyes, entended; admitid castigo, jueces de la tierra.

11 Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!

Servid al SEÑOR con temor; y alegraos con temblor.

12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!

Besad al Hijo, para que no se enoje, y perezcáis en el camino, cuando se encendiere de aquí a poco su furor. Bienaventurados todos los que en él confían.