Псалми 18
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
Al Vencedor: Salmo del siervo del SEÑOR, de David, el cual habló al SEÑOR las palabras de este cántico el día que le libró el SEÑOR de mano de todos sus enemigos, y de mano de Saúl. Entonces dijo: Te amaré, oh SEÑOR, fortaleza mía.
2 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
SEÑOR, roca mía y castillo mío, y mi libertador; Dios mío, fuerte mío, en él confiaré; escudo mío, y el cuerno de mi salud, mi refugio.
3 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
Invocaré al SEÑOR, digno de ser alabado, y seré salvo de mis enemigos.
4 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
Me cercaron dolores de muerte, y torrentes de perversidad me atemorizaron.
Dolores del sepulcro me rodearon, me previnieron lazos de muerte. (Sheol h7585)
6 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
En mi angustia llamé al SEÑOR, y clamé a mi Dios. El oyó mi voz desde su templo, y mi clamor llegó delante de él, a sus oídos.
7 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
Y la tierra fue conmovida y tembló; y los fundamentos de los montes se estremecieron, y se removieron porque él se enojó.
8 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
Subió humo en su nariz, y de su boca fuego quemante; carbones se encendieron de él.
9 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
Y bajó a los cielos, y descendió; y había oscuridad debajo de sus pies.
10 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
Y cabalgó sobre un querubín, y voló; voló sobre las alas del viento.
11 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
Puso tinieblas por su escondedero, en sus alrededores de su tabernáculo oscuridad de aguas, nubes de los cielos.
12 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
Por el resplandor delante de él, sus nubes pasaron; granizo y carbones de fuego.
13 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
Y tronó en los cielos el SEÑOR, y el Altísimo dio su voz; granizo y carbones de fuego.
14 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
Y envió sus saetas, y los desbarató; y echó relámpagos, y los destruyó.
15 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
Y aparecieron las honduras de las aguas, y se descubrieron los cimientos del mundo por tu reprensión, oh SEÑOR, por el soplo del viento de tu nariz.
16 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
Envió desde lo alto; me tomó, me sacó de las muchas aguas.
17 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
Me libró de mi fuerte enemigo, y de los que me aborrecían, aunque ellos eran más fuertes que yo.
18 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
Me anticiparon en el día de mi quebrantamiento; mas el SEÑOR me fue por bordón.
19 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
Y me sacó a anchura. Me libró, porque se agradó de mí.
20 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
El SEÑOR me pagará conforme a mi justicia; conforme a la limpieza de mis manos me volverá.
21 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
Por cuanto guardé los caminos del SEÑOR, y no me volví impío apostatando de mi Dios.
22 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
Porque todos sus juicios estuvieron delante de mí, y no eché de mí sus estatutos.
23 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
Y fui perfecto para con él, y me he guardado de mi maldad.
24 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
Y me pagó el SEÑOR conforme a mi justicia; conforme a la limpieza de mis manos delante de sus ojos.
25 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
Con el misericordioso serás misericordioso, y con el varón perfecto serás perfecto.
26 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
Con el limpio serás limpio, y con el perverso serás adversario.
27 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
Por tanto al pueblo humilde salvarás, y los ojos altivos humillarás.
28 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
Por tanto tú alumbrarás mi candela; el SEÑOR mi Dios alumbrará mis tinieblas.
29 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
Porque contigo deshice ejércitos; y en mi Dios asalté muros.
30 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
Dios, perfecto su camino; la palabra del SEÑOR afinada; escudo es a todos los que esperan en él.
31 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
Porque ¿qué Dios hay fuera del SEÑOR? ¿Y qué fuerte fuera de nuestro Dios?
32 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
Dios es el que me ciñe de fuerza, e hizo perfecto mi camino.
33 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
Quien pone mis pies como pies de ciervas, y me hizo estar sobre mis alturas.
34 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
Quien enseña mis manos para la batalla, y el arco de acero será quebrado con mis brazos.
35 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
Me diste asimismo el escudo de tu salud; y tu diestra me sustentará, y tu mansedumbre me multiplicará.
36 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Ensancharás mis pasos debajo de mí, y no titubearán mis rodillas.
37 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
Perseguiré a mis enemigos, y los alcanzaré, y no volveré hasta acabarlos.
38 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
Los heriré, y no podrán levantarse; caerán debajo de mis pies.
39 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
Y me ceñiste de fortaleza para la pelea; has agobiado mis enemigos debajo de mí.
40 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
Y me diste la cerviz de mis enemigos, y destruí a los que me aborrecían.
41 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
Clamaron, y no hubo quién se salvase; aun al SEÑOR, mas no los oyó.
42 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
Y los molí como polvo delante del viento; los esparcí como lodo de las calles.
43 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
Me libraste de contiendas de pueblo; me pusiste por cabecera de gentiles; pueblo que no conocí, me sirvió.
44 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
Al oír de mí, me obedeció; los hijos de extraños se sometieron a mí aun contra su voluntad;
45 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
Los hombres extraños se cayeron, y tuvieron miedo desde sus encerramientos.
46 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
Viva el SEÑOR, y bendito sea mi fuerte; y sea ensalzado el Dios de mi salud.
47 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
El Dios que me da las venganzas, y sujetó pueblos debajo de mí.
48 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
Mi libertador de mis enemigos; también me hiciste superior a mis adversarios; de varón traidor me libraste.
49 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
Por tanto yo te confesaré entre los gentiles, oh SEÑOR, y cantaré a tu nombre.
50 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
El cual engrandece las saludes de su rey, y hace misericordia a su ungido David, y a su simiente, para siempre.
