Псалми 18
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
To the chief Musician, A Psalm of David, the servant of the LORD, who spoke to the LORD the words of this song in the day that the LORD delivered him from the hand of all his enemies, and from the hand of Saul: And he said, I will love thee, O LORD, my strength.
2 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
The LORD is my rock, and my fortress, and my deliverer; my God, my strength, in whom I will trust; my buckler, and the horn of my salvation, and my high tower.
3 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
I will call upon the LORD, who is worthy to be praised: so shall I be saved from my enemies.
4 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
The sorrows of death surrounded me, and the floods of ungodly men made me afraid.
The sorrows of hell surrounded me: the snares of death seized me. (Sheol h7585)
6 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
In my distress I called upon the LORD, and cried to my God: he heard my voice out of his temple, and my cry came before him, even into his ears.
7 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
Then the earth shook and trembled; the foundations also of the hills moved and were shaken, because he was angry.
8 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
There went up a smoke out of his nostrils, and fire out of his mouth devoured: coals were kindled by it.
9 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
He bowed the heavens also, and came down: and darkness was under his feet.
10 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
And he rode upon a cherub, and flew: yea, he flew upon the wings of the wind.
11 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
He made darkness his secret place; his pavilion around him was dark waters and thick clouds of the skies.
12 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
At the brightness that was before him his thick clouds passed, hail stones and coals of fire.
13 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
The LORD also thundered in the heavens, and the Highest gave his voice; hail stones and coals of fire.
14 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
Yea, he sent out his arrows, and scattered them; and he shot out lightnings, and destroyed them.
15 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
Then the channels of waters were seen, and the foundations of the world were uncovered at thy rebuke, O LORD, at the blast of the breath of thy nostrils.
16 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
He sent from above, he took me, he drew me out of many waters.
17 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
He delivered me from my strong enemy, and from them who hated me: for they were too strong for me.
18 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
They came upon me in the day of my calamity: but the LORD was my stay.
19 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
He brought me forth also in a large place; he delivered me, because he delighted in me.
20 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
The LORD rewarded me according to my righteousness; according to the cleanness of my hands hath he recompensed me.
21 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
For I have kept the ways of the LORD, and have not wickedly departed from my God.
22 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
For all his judgments were before me, and I did not put away his statutes from me.
23 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
I was also upright before him, and I kept myself from my iniquity.
24 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
Therefore hath the LORD recompensed me according to my righteousness, according to the cleanness of my hands in his sight.
25 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
With the merciful thou wilt show thyself merciful; with an upright man thou wilt show thyself upright;
26 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
With the pure thou wilt show thyself pure; and with the perverse thou wilt contend.
27 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
For thou wilt save the afflicted people; but wilt bring down high looks.
28 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
For thou wilt light my lamp: the LORD my God will enlighten my darkness.
29 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
For by thee I have run through a troop; and by my God have I leaped over a wall.
30 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
As for God, his way is perfect: the word of the LORD is tried: he is a buckler to all those that trust in him.
31 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
For who is God except the LORD? or who is a rock except our God?
32 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
It is God that girdeth me with strength, and maketh my way perfect.
33 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
He maketh my feet like hinds’ feet, and setteth me upon my high places.
34 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
He teacheth my hands to war, so that a bow of steel is broken by my arms.
35 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
Thou hast also given me the shield of thy salvation: and thy right hand hath held me up, and thy gentleness hath made me great.
36 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Thou hast enlarged my steps under me, that my feet did not slip.
37 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
I have pursued my enemies, and overtaken them: neither did I turn again till they were consumed.
38 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
I have wounded them that they were not able to rise: they have fallen under my feet.
39 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
For thou hast girded me with strength to battle: thou hast subdued under me those that rose up against me.
40 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
Thou hast also given me the necks of my enemies; that I might destroy them that hate me.
41 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
They cried, but there was none to save them: even to the LORD, but he answered them not.
42 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
Then I beat them small as the dust before the wind: I cast them out as the dirt in the streets.
43 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
Thou hast delivered me from the strivings of the people; and thou hast made me the head of the heathen: a people whom I have not known shall serve me.
44 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
As soon as they hear of me, they shall obey me: the strangers shall submit themselves to me.
45 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
The strangers shall fade away, and come trembling out of their fortresses.
46 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
The LORD liveth; and blessed be my rock; and let the God of my salvation be exalted.
47 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
It is God that avengeth me, and subdueth the people under me.
48 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
He delivereth me from my enemies: yea, thou liftest me up above those that rise up against me: thou hast delivered me from the violent man.
49 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
Therefore will I give thanks to thee, O LORD, among the heathen, and sing praises to thy name.
50 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
He giveth great deliverance to his king; and showeth mercy to his anointed, to David, and to his seed for evermore.
