Псалми 12

1 Для дириґента хору. На окта́ву. Псалом Давидів. Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж лю́дських синів позника́ли вже вірні!

Al Vencedor: sobre Seminit: Salmo de David. Salva, oh SEÑOR, porque se acabaron los misericordiosos; porque se han acabado los fieles de entre los hijos de los hombres.

2 Марно́ту говорять один до одно́го, їхні уста обле́сні, і серцем подвійним говорять.

Mentira habla cada uno con su prójimo con labios lisonjeros; con corazón doble hablan.

3 Нехай підітне́ Господь уста обле́сливі та язика чванькува́того

Tale el SEÑOR todos los labios lisonjeros; la lengua que habla grandezas,

4 тим, хто говорить: „Своїм язиком будем си́льні, наші уста при нас, — хто ж буде нам пан?“

que dijeron: Por nuestra lengua prevaleceremos; nuestros labios están con nosotros, ¿quién nos es señor?

5 Через утиск убогих, ради сто́гону бідних тепер Я повстану, — говорить Господь, — поставлю в безпе́ці того, на ко́го розтя́гують сітку!

Por la opresión de los pobres, por el gemido de los menesterosos, ahora me levantaré, dice el SEÑOR: Yo pondré en salvo al que el impío enlaza.

6 Господні слова — слова чисті, як срі́бло, очищене в глинянім го́рні, сім раз перето́плене!

Las palabras del SEÑOR son palabras limpias, como plata refinada en horno de tierra, colada siete veces.

7 Ти, Господи, їх пильнува́тимеш, і будеш навіки нас стерегти́ перед родом оцим!

Tú, SEÑOR, los guardarás; guárdalos para siempre de esta generación.

8 Безбожні кружля́ють навко́ло, бо нікче́мність між лю́дських синів підійма́ється.

Cercando andan los malos, entre tanto los más viles de los hijos de los hombres son exaltados.