Псалми 119
1 Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
Beati quelli che sono integri nelle loro vie, che camminano secondo la legge dell’Eterno.
2 Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
Beati quelli che osservano le sue testimonianze, che lo cercano con tutto il cuore,
3 і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
ed anche non operano iniquità, ma camminano nelle sue vie.
4 Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
Tu hai ordinato i tuoi precetti perché siano osservati con cura.
5 Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
Oh siano le mie vie dirette all’osservanza dei tuoi statuti!
6 не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
Allora non sarò svergognato quando considererò tutti i tuoi comandamenti.
7 Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
Io ti celebrerò con dirittura di cuore, quando avrò imparato i tuoi giusti decreti.
8 Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
Io osserverò i tuoi statuti, non abbandonarmi del tutto.
9 Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
Come renderà il giovane la sua via pura? Col badare ad essa secondo la tua parola.
10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
Io ti ho cercato con tutto il mio cuore; non lasciarmi deviare dai tuoi comandamenti.
11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
Io ho riposto la tua parola nel mio cuore per non peccare contro di te.
12 Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
Tu sei benedetto, o Eterno; insegnami i tuoi statuti.
13 Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
Ho raccontato con le mie labbra tutti i giudizi della tua bocca.
14 З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
Io gioisco nella via delle tue testimonianze, come se possedessi tutte le ricchezze.
15 Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
Io mediterò sui tuoi precetti e considerò i tuoi sentieri.
16 Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
Io mi diletterò nei tuoi statuti, non dimenticherò la tua parola.
17 Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
Fa’ del bene al tuo servitore perché io viva ed osservi la tua parola.
18 Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
Apri gli occhi miei ond’io contempli le maraviglie della tua legge.
19 На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
Io sono un forestiero sulla terra; non mi nascondere i tuoi comandamenti.
20 Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
L’anima mia si strugge dalla brama che ha dei tuoi giudizi in ogni tempo.
21 Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
Tu sgridi i superbi, i maledetti, che deviano dai tuoi comandamenti.
22 Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
Togli di sopra a me il vituperio e lo sprezzo, perché io ho osservato le tue testimonianze.
23 Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
Anche quando i principi siedono e parlano contro di me, il tuo servitore medita i tuoi statuti.
24 і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
Sì, le tue testimonianze sono il mio diletto e i miei consiglieri.
25 Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
L’anima mia è attaccata alla polvere; vivificami secondo la tua parola.
26 Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
Io ti ho narrato le mie vie, e tu m’hai risposto; insegnami i tuoi statuti.
27 Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
Fammi intendere la via dei tuoi precetti, ed io mediterò le tue maraviglie.
28 Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
L’anima mia, dal dolore, si strugge in lacrime; rialzami secondo la tua parola.
29 Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
Tieni lontana da me la via della menzogna, e, nella tua grazia, fammi intender la tua legge.
30 Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
Io ho scelto la via della fedeltà, mi son posto i tuoi giudizi dinanzi agli occhi.
31 До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
Io mi tengo attaccato alle tue testimonianze; o Eterno, non lasciare che io sia confuso.
32 Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
Io correrò per la via dei tuoi comandamenti, quando m’avrai allargato il cuore.
33 Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
Insegnami, o Eterno, la via dei tuoi statuti ed io la seguirò fino alla fine.
34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
Dammi intelletto e osserverò la tua legge; la praticherò con tutto il cuore.
35 Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
Conducimi per il sentiero dei tuoi comandamenti, poiché io mi diletto in esso.
36 Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
Inclina il mio cuore alle tue testimonianze e non alla cupidigia.
37 Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
Distogli gli occhi miei dal contemplare la vanità, e vivificami nelle tue vie.
38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
Mantieni al tuo servitore la tua parola, che inculca il tuo timore.
39 Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
Rimuovi da me il vituperio ch’io temo, perché i tuoi giudizi son buoni.
40 Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
Ecco, io bramo i tuoi precetti, vivificami nella tua giustizia.
41 І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
Vengano su me le tue benignità, o Eterno, e la tua salvezza, secondo la tua parola.
42 і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
E avrò di che rispondere a chi mi fa vituperio, perché confido nella tua parola.
43 І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
Non mi toglier del tutto dalla bocca la parola della verità, perché spero nei tuoi giudizi.
44 А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
Ed io osserverò la tua legge del continuo, in sempiterno.
45 І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
E camminerò con libertà, perché ho cercato i tuoi precetti.
46 І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
Parlerò delle tue testimonianze davanti ai re e non sarò svergognato.
47 І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
E mi diletterò nei tuoi comandamenti, i quali io amo.
48 і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
Alzerò le mie mani verso i tuoi comandamenti che amo, e mediterò i tuoi statuti.
49 Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
Ricordati della parola detta al tuo servitore; su di essa m’hai fatto sperare.
50 Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
Questo è il mio conforto nella mia afflizione; che la tua parola mi vivifica.
51 Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
I superbi mi cuopron di scherno, ma io non devìo dalla tua legge.
52 Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
Io mi ricordo de’ tuoi giudizi antichi, o Eterno, e mi consolo.
53 Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
Un’ira ardente mi prende a motivo degli empi, che abbandonano la tua legge.
54 Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
I tuoi statuti sono i miei cantici, nella casa del mio pellegrinaggio.
55 Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
Io mi ricordo la notte del tuo nome, o Eterno, e osservo la tua legge.
56 Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
Questo bene mi è toccato, di osservare i tuoi precetti.
57 Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
L’Eterno è la mia parte; ho promesso d’osservare le tue parole.
58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
Io ho cercato il tuo favore con tutto il cuore: abbi pietà di me, secondo la tua parola.
59 Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
Io ho riflettuto alle mie vie e ho rivolto i miei passi verso le tue testimonianze.
60 Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
Mi sono affrettato, e non ho indugiato ad osservare i tuoi comandamenti.
61 Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
I lacci degli empi m’hanno avviluppato, ma io non ho dimenticato la tua legge.
62 Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
A mezzanotte io mi levo per celebrarti a motivo dei tuoi giusti giudizi.
63 Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
Io sono il compagno di tutti quelli che ti temono e di quelli che osservano i tuoi precetti.
64 Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
O Eterno, la terra è piena della tua benignità; insegnami i tuoi statuti.
65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
Tu hai fatto del bene al tuo servitore, o Eterno, secondo la tua parola.
66 Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
Dammi buon senno e intelligenza, perché ho creduto nei tuoi comandamenti.
67 Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
Prima che io fossi afflitto, andavo errando; ma ora osservo la tua parola.
68 Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Tu sei buono e fai del bene; insegnami i tuoi statuti.
69 Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
I superbi hanno ordito menzogne contro a me, ma io osservo i tuoi precetti con tutto il cuore.
70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
Il loro cuore è denso come grasso, ma io mi diletto nella tua legge.
71 Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
E’ stato un bene per me l’essere afflitto, ond’io imparassi i tuoi statuti.
72 Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
La legge della tua bocca mi val meglio di migliaia di monete d’oro e d’argento.
73 Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
Le tue mani m’hanno fatto e formato; dammi intelletto e imparerò i tuoi comandamenti.
74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
Quelli che ti temono mi vedranno e si rallegreranno, perché ho sperato nella tua parola.
75 Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
Io so, o Eterno, che i tuoi giudizi son giusti, e che nella tua fedeltà m’hai afflitto.
76 Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
Deh, sia la tua benignità il mio conforto, secondo la tua parola detta al tuo servitore.
77 Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
Vengan su me le tue compassioni, ond’io viva; perché la tua legge è il mio diletto.
78 Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
Sian contusi i superbi, perché, mentendo, pervertono la mia causa; ma io medito i tuoi precetti.
79 До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
Rivolgansi a me quelli che ti temono e quelli che conoscono le tue testimonianze.
80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
Sia il mio cuore integro nei tuoi statuti ond’io non sia confuso.
81 Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
L’anima mia vien meno bramando la tua salvezza; io spero nella tua parola.
82 За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
Gli occhi miei vengon meno bramando la tua parola, mentre dico: Quando mi consolerai?
83 Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
Poiché io son divenuto come un otre al fumo; ma non dimentico i tuoi statuti.
84 Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
Quanti sono i giorni del tuo servitore? Quando farai giustizia di quelli che mi perseguitano?
85 Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
I superbi mi hanno scavato delle fosse; essi, che non agiscono secondo la tua legge.
86 Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
Tutti i tuoi comandamenti sono fedeltà; costoro mi perseguitano a torto; soccorrimi!
87 Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
Mi hanno fatto quasi sparire dalla terra; ma io non ho abbandonato i tuoi precetti.
88 Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
Vivificami secondo la tua benignità, ed io osserverò la testimonianza della tua bocca.
89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
In perpetuo, o Eterno, la tua parola è stabile nei cieli.
90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
La tua fedeltà dura d’età in età; tu hai fondato la terra ed essa sussiste.
91 усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
Tutto sussiste anche oggi secondo i tuoi ordini, perché ogni cosa è al tuo servigio.
92 Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
Se la tua legge non fosse stata il mio diletto, sarei già perito nella mia afflizione.
93 Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
Io non dimenticherò mai i tuoi precetti, perché per essi tu mi hai vivificato.
94 Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
Io son tuo, salvami, perché ho cercato i tuoi precetti.
95 Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
Gli empi m’hanno aspettato per farmi perire, ma io considero le tue testimonianze.
96 Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
Io ho veduto che ogni cosa perfetta ha un limite, ma il tuo comandamento ha una estensione infinita.
97 Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
Oh, quanto amo la tua legge! è la mia meditazione di tutto il giorno.
98 Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
I tuoi comandamenti mi rendon più savio dei miei nemici; perché sono sempre meco.
99 Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
Io ho più intelletto di tutti i miei maestri, perché le tue testimonianze son la mia meditazione.
100 Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
Io ho più intelligenza de’ vecchi, perché ho osservato i tuoi precetti.
101 Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
Io ho trattenuto i miei piedi da ogni sentiero malvagio, per osservare la tua parola.
102 Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
Io non mi sono distolto dai tuoi giudizi, perché tu m’hai ammaestrato.
103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
Oh come son dolci le tue parole al mio palato! Son più dolci del miele alla mia bocca.
104 Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
Mediante i tuoi precetti io divento intelligente; perciò odio ogni sentiero di falsità.
105 Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
La tua parola è una lampada al mio piè ed una luce sul mio sentiero.
106 Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
Io ho giurato, e lo manterrò, d’osservare i tuoi giusti giudizi.
107 Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
Io sono sommamente afflitto; o Eterno, vivificami secondo la tua parola.
108 Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
Deh, o Eterno, gradisci le offerte volontarie della mia bocca, e insegnami i tuoi giudizi.
109 У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
La vita mia è del continuo in pericolo ma io non dimentico la tua legge.
110 Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
Gli empi mi hanno teso dei lacci, ma io non mi sono sviato dai tuoi precetti.
111 Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
Le tue testimonianze son la mia eredità in perpetuo, perché son la letizia del mio cuore.
112 Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
Io ho inclinato il mio cuore a praticare i tuoi statuti, in perpetuo, sino alla fine.
113 Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
Io odio gli uomini dal cuor doppio, ma amo la tua legge.
114 Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
Tu sei il mio rifugio ed il mio scudo; io spero nella tua parola.
115 Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
Dipartitevi da me, o malvagi, ed io osserverò i comandamenti del mio Dio.
116 За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
Sostienmi secondo la tua parola, ond’io viva, e non rendermi confuso nella mia speranza.
117 Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
Sii il mio sostegno, e sarò salvo, e terrò del continuo i tuoi statuti dinanzi agli occhi.
118 Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
Tu disprezzi tutti quelli che deviano dai tuoi statuti, perché la loro frode è falsità.
119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
Tu togli via come schiuma tutti gli empi dalla terra; perciò amo le tue testimonianze.
120 Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
La mia carne rabbrividisce per lo spavento di te, e io temo i tuoi giudizi.
121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
Io ho fatto ciò che è diritto e giusto; non abbandonarmi ai miei oppressori.
122 Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
Da’ sicurtà per il bene del tuo servitore, e non lasciare che i superbi m’opprimano.
123 Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
Gli occhi miei vengon meno, bramando la tua salvezza e la parola della tua giustizia.
124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
Opera verso il tuo servitore secondo la tua benignità, e insegnami i tuoi statuti.
125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
Io sono tuo servitore; dammi intelletto, perché possa conoscere le tue testimonianze.
126 Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
E’ tempo che l’Eterno operi; essi hanno annullato la tua legge.
127 Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
Perciò io amo i tuoi comandamenti più dell’oro, più dell’oro finissimo.
128 Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
Perciò ritengo diritti tutti i tuoi precetti, e odio ogni sentiero di menzogna.
129 Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
Le tue testimonianze sono maravigliose; perciò l’anima mia le osserva.
130 Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
La dichiarazione delle tue parole illumina; dà intelletto ai semplici.
131 Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
Io ho aperto la bocca e ho sospirato perché ho bramato i tuoi comandamenti.
132 Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
Volgiti a me ed abbi pietà di me, com’è giusto che tu faccia a chi ama il tuo nome.
133 Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
Rafferma i miei passi nella tua parola, e non lasciare che alcuna iniquità mi domini.
134 Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
Liberami dall’oppressione degli uomini, ed io osserverò i tuoi precetti.
135 Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
Fa’ risplendere il tuo volto sul tuo servitore, e insegnami i tuoi statuti.
136 Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
Rivi di lacrime mi scendon giù dagli occhi, perché la tua legge non è osservata.
137 Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
Tu sei giusto, o Eterno, e diritti sono i tuoi giudizi.
138 бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
Tu hai prescritto le tue testimonianze con giustizia e con grande fedeltà.
139 Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
Il mio zelo mi consuma perché i miei nemici han dimenticato le tue parole.
140 Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
La tua parola è pura d’ogni scoria; perciò il tuo servitore l’ama.
141 Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
Io son piccolo e sprezzato, ma non dimentico i tuoi precetti.
142 Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
La tua giustizia è una giustizia eterna, e la tua legge è verità.
143 Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
Distretta e tribolazione m’hanno còlto, ma i tuoi comandamenti sono il mio diletto.
144 Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
Le tue testimonianze sono giuste in eterno; dammi intelletto ed io vivrò.
145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
Io grido con tutto il cuore; rispondimi, o Eterno! Io osserverò i tuoi statuti.
146 Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
Io t’invoco; salvami, e osserverò le tue testimonianze.
147 Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
Io prevengo l’alba e grido; io spero nella tua parola.
148 Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
Gli occhi miei prevengono lo vigilie della notte, per meditare la tua parola.
149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
Ascolta la mia voce secondo la tua benignità; o Eterno, vivificami secondo la tua giustizia.
150 Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
Si accostano a me quelli che van dietro alla scelleratezza; essi son lontani dalla tua legge.
151 та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
Tu sei vicino, o Eterno, e tutti i tuoi comandamenti son verità.
152 Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
Da lungo tempo so dalle tue testimonianze che tu le hai stabilite in eterno.
153 Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
Considera la mia afflizione, e liberami; perché non ho dimenticato la tua legge.
154 Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
Difendi tu la mia causa e riscattami; vivificami secondo la tua parola.
155 Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
La salvezza è lungi dagli empi, perché non cercano i tuoi statuti.
156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
Le tue compassioni son grandi, o Eterno; vivificami secondo i tuoi giudizi.
157 Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
I miei persecutori e i miei avversari son molti, ma io non devìo dalle tue testimonianze.
158 Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
Io ho veduto gli sleali e ne ho provato orrore; perché non osservano la tua parola.
159 Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
Vedi come amo i tuoi precetti! O Eterno, vivificami secondo la tua benignità.
160 Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
La somma della tua parola è verità; e tutti i giudizi della tua giustizia durano in eterno.
161 Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
I principi m’hanno perseguitato senza ragione, ma il mio cuore ha timore delle tue parole.
162 Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
Io mi rallegro della tua parola, come uno che trova grandi spoglie.
163 Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
Io odio e abomino la menzogna, ma amo la tua legge.
164 Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
Io ti lodo sette volte al giorno per i giudizi della tua giustizia.
165 Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
Gran pace hanno quelli che amano la tua legge, e non c’è nulla che possa farli cadere.
166 На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
Io ho sperato nella tua salvezza, o Eterno, e ho messo in pratica i tuoi comandamenti.
167 Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
L’anima mia ha osservato le tue testimonianze, ed io le amo grandemente.
168 Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
Io ho osservato i tuoi precetti e le tue testimonianze, perché tutte le mie vie ti stanno dinanzi.
169 Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
Giunga il mio grido dinanzi a te, o Eterno; dammi intelletto secondo la tua parola.
170 Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
Giunga la mia supplicazione in tua presenza; liberami secondo la tua parola.
171 Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
Le mie labbra esprimeranno la tua lode, perché tu m’insegni i tuoi statuti.
172 Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
La mia lingua celebrerà la tua parola, perché tutti i tuoi comandamenti sono giustizia.
173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
La tua mano mi aiuti, perché ho scelto i tuoi precetti.
174 Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
Io bramo la tua salvezza, o Eterno, e la tua legge è il mio diletto.
175 Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
L’anima mia viva, ed essa ti loderà; e mi soccorrano i tuoi giudizi.
176 Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
Io vo errando come pecora smarrita; cerca il tuo servitore, perché io non dimentico i tuoi comandamenti.
