Псалми 119
1 Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
BEATI coloro che sono intieri di via, Che camminano nella Legge del Signore.
2 Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
Beati coloro che guardano le sue testimonianze, Che lo cercano con tutto il cuore;
3 і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
[I quali] eziandio non operano iniquità; [Anzi] camminano nelle sue vie.
4 Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
Tu hai ordinato che i tuoi comandamenti Sieno strettamente osservati.
5 Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
Oh! sieno pure addirizzate le mie vie, Per osservare i tuoi statuti.
6 не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
Allora io non sarò svergognato, Quando io riguarderò a tutti i tuoi comandamenti.
7 Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
Io ti celebrerò con dirittura di cuore, Quando io avrò imparate le leggi della tua giustizia.
8 Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
Io osserverò i tuoi statuti; Non abbandonarmi del tutto.
9 Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
Come renderà il fanciullo la sua via pura? Prendendo guardia [ad essa] secondo la tua parola.
10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
Io ti ho cercato con tutto il mio cuore; Non lasciarmi deviar da' tuoi comandamenti.
11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
Io ho riposta la tua parola nel mio cuore; Acciocchè io non pecchi contro a te.
12 Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
Tu [sei] benedetto, o Signore; Insegnami i tuoi statuti.
13 Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
Io ho colle mie labbra raccontate Tutte le leggi della tua bocca.
14 З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
Io gioisco nella via delle tue testimonianze, Come per tutte le ricchezze [del mondo].
15 Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
Io ragiono de' tuoi comandamenti, E riguardo a' tuoi sentieri.
16 Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
Io mi diletto ne' tuoi statuti; Io non dimenticherò le tue parole.
17 Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
Fa' del bene al tuo servitore, Ed io viverò, ed osserverò la tua parola.
18 Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
Apri gli occhi miei, ed io riguarderò Le maraviglie della tua Legge.
19 На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
Io [son] forestiere in terra; Non nascondermi i tuoi comandamenti.
20 Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
L'anima mia si stritola di affezione Alle tue leggi in ogni tempo.
21 Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
Tu sgridi i superbi maledetti Che deviano da' tuoi comandamenti.
22 Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
Togli d'addosso a me il vituperio e lo sprezzo; Perciocchè io ho guardate le tue testimonianze.
23 Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
Eziandio, [mentre] i principi sedevano, e ragionavano contro a me, Il tuo servitore ha meditato ne' tuoi statuti.
24 і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
Ed anche le tue testimonianze [sono] i miei diletti [Ed] i miei consiglieri.
25 Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
L'anima mia è attaccata alla polvere; Vivificami secondo la tua parola.
26 Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
Io [ti] ho narrate le mie vie, e tu mi hai risposto; Insegnami i tuoi statuti.
27 Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
Fammi intender la via de' tuoi comandamenti, Ed io ragionerò delle tue maraviglie.
28 Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
L'anima mia stilla di cordoglio; Sollevami secondo le tue parole.
29 Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
Rimuovi da me la via della menzogna; E fammi dono della tua Legge.
30 Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
Io ho scelta la via della verità; Io [mi] son proposte le tue leggi.
31 До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
Io mi son tenuto alle tue testimonianze; Signore, non lasciar che io sia confuso.
32 Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
Correrò nella via de' tuoi comandamenti, Quando tu mi avrai allargato il cuore.
33 Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
Insegnami, Signore, la via de' tuoi statuti; Ed io la guarderò [infino] al fine.
34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
Dammi intelletto, ed io guarderò la tua Legge; E l'osserverò con tutto il cuore.
35 Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
Conducimi per lo sentiero de' tuoi comandamenti; Perciocchè io mi diletto in esso.
36 Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
Inchina il mio cuore alle tue testimonianze, E non a cupidigia.
37 Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
Storna gli occhi miei, che non riguardino a vanità; Vivificami nelle tue vie.
38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
Attieni la tua parola al tuo servitore, Il quale [è tutto] intento al tuo timore.
39 Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
Rimuovi [da me] il mio vituperio, del quale io temo; Perciocchè le tue leggi [son] buone.
40 Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
Ecco, io desidero affettuosamente i tuoi comandamenti; Vivificami nella tua giustizia.
41 І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
Ed avvenganmi le tue benignità, o Signore; [E] la tua salute, secondo la tua parola.
42 і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
Ed io risponderò a colui che mi fa vituperio; Perciocchè io mi confido nella tua parola.
43 І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
E non ritrarmi del tutto dalla bocca la parola della verità; Perciocchè io spero nelle tue leggi.
44 А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
Ed io osserverò la tua Legge del continuo, In sempiterno.
45 І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
E camminerò al largo; Perciocchè io ho ricercati i tuoi comandamenti.
46 І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
E parlerò delle tue testimonianze davanti ai re, E non sarò svergognato.
47 І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
E mi diletterò ne' tuoi comandamenti, I quali io amo.
48 і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
Ed alzerò le palme delle mie mani a' tuoi comandamenti, i quali io amo; E mediterò ne' tuoi statuti.
49 Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
Ricordati della parola [detta] al tuo servitore, Sopra la quale tu mi hai fatto sperare.
50 Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
Questa [è] la mia consolazione nella mia afflizione, Che la tua parola mi ha vivificato.
51 Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
I superbi mi hanno grandemente schernito; [Ma] io non mi sono stornato dalla tua Legge.
52 Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
Signore, io mi son ricordato de' tuoi giudicii ab antico; E mi son consolato.
53 Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
Tremito mi occupa, per gli empi Che abbandonano la tua Legge.
54 Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
I tuoi statuti sono stati i miei cantici Nella dimora de' miei pellegrinaggi.
55 Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
O Signore, di notte io mi son ricordato del tuo Nome, Ed ho osservata la tua Legge.
56 Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
Questo mi è avvenuto, Perciocchè io ho guardati i tuoi comandamenti.
57 Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
Il Signore [è] la mia parte; Io ho detto di osservare le tue parole.
58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
Io ti ho supplicato con tutto il cuore; Abbi pietà di me, secondo la tua parola.
59 Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
Io ho fatta ragione delle mie vie; Ed ho rivolti i miei piedi alle tue testimonianze.
60 Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
Io mi sono affrettato, e non mi sono indugiato D'osservare i tuoi comandamenti.
61 Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
Schiere d'empi mi hanno predato; [Ma però] non ho dimenticata la tua Legge.
62 Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
Io mi levo a mezzanotte, per celebrarti, Per le leggi della tua giustizia.
63 Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
Io [son] compagno di tutti quelli che ti temono, Ed osservano i tuoi comandamenti.
64 Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Signore, la terra è piena della tua benignità; Insegnami i tuoi statuti.
65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
Signore, tu hai usata beneficenza inverso il tuo servitore, Secondo la tua parola.
66 Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
Insegnami buon senno ed intendimento; Perciocchè io credo a' tuoi comandamenti.
67 Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
Avanti che io fossi afflitto, io andava errando; Ma ora osservo la tua parola.
68 Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Tu [sei] buono e benefattore; Insegnami i tuoi statuti.
69 Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
I superbi hanno acconciate delle bugie contro a me; [Ma] io con tutto il cuore guarderò i tuoi comandamenti.
70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
Il cuor loro è condenso come grasso; [Ma] io mi diletto nella tua Legge.
71 Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
Egli [è stato] buono per me, che io sono stato afflitto; Acciocchè io impari i tuoi statuti.
72 Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
La Legge della tua bocca mi [è] migliore Che le migliaia d'oro e d'argento.
73 Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
Le tue mani mi hanno fatto e formato; Dammi intelletto, ed io imparerò i tuoi comandamenti.
74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
Quelli che ti temono mi vedranno, e si rallegreranno; Perciocchè io ho sperato nella tua parola.
75 Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
O Signore, io so che i tuoi giudicii [non sono altro che] giustizia; E [che ciò che] mi hai afflitto [è stato] fedeltà.
76 Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
Deh! [sia] la tua benignità per consolarmi, Secondo la tua parola, [detta] al tuo servitore.
77 Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
Avvenganmi le tue misericordie, acciocchè io viva; Perciocchè la tua Legge [è] ogni mio diletto.
78 Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
Sien confusi i superbi, perciocchè a torto mi sovvertono; [Ma] io medito ne' tuoi comandamenti.
79 До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
Rivolgansi a me quelli che ti temono. E quelli che conoscono le tue testimonianze.
80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
Sia il mio cuore intiero ne' tuoi statuti; Acciocchè io non sia confuso.
81 Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
L'anima mia vien meno dietro alla tua salute; Io spero nella tua parola.
82 За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
Gli occhi miei vengono meno dietro alla tua parola, Dicendo: Quando mi consolerai tu?
83 Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
Perciocchè io son divenuto come un otro al fumo; E [pur] non ho dimenticati i tuoi statuti.
84 Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
Quanti [hanno da essere] i giorni del tuo servitore? Quando farai giudicio sopra quelli che mi perseguitano?
85 Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
I superbi mi hanno cavate delle fosse; Il che non [è] secondo la tua Legge.
86 Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
Tutti i tuoi comandamenti [son] verità; Essi mi perseguitano a torto; soccorrimi.
87 Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
Mi hanno pressochè distrutto ed atterrato; [Ma] io non ho abbandonati i tuoi comandamenti.
88 Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
Vivificami secondo la tua benignità, Ed io osserverò la testimonianza della tua bocca.
89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
O Signore, la tua parola [è] in eterno; Ella è stabile ne' cieli.
90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
La tua verità [è] per ogni età; Tu hai stabilita la terra, ed ella sta ferma.
91 усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
[Il cielo e la terra] stanno anche oggi fermi, per li tuoi ordini, Perciocchè ogni cosa [è] al tuo servigio.
92 Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
Se la tua Legge [non fosse stata] ogni mio diletto, Io già sarei perito nella mia afflizione.
93 Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
Giammai non dimenticherò i tuoi comandamenti; Perciocchè per essi tu mi hai vivificato.
94 Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
Io [son] tuo, salvami; Perciocchè io ho ricercati i tuoi comandamenti.
95 Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
Gli empi mi hanno atteso, per farmi perire; [Ma] io ho considerate le tue testimonianze.
96 Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
Io ho veduto che tutte le cose le più perfette hanno fine; Ma il tuo comandamento [è] d'una grandissima distesa.
97 Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
Oh! quanto amo la tua Legge! Ella [è] la mia meditazione di tutti i giorni.
98 Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
[Per] li tuoi comandamenti tu mi rendi più savio che i miei nemici; Perciocchè [quelli] in perpetuo [sono] miei.
99 Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
Io son più intendente che tutti i miei dottori; Perciocchè le tue testimonianze [son] la mia meditazione.
100 Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
Io son più avveduto che i vecchi; Perciocchè io ho guardati i tuoi comandamenti.
101 Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
Io ho rattenuti i miei piedi da ogni sentiero malvagio; Acciocchè io osservi la tua parola.
102 Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
Io non mi sono stornato dalle tue leggi; Perciocchè tu mi hai ammaestrato.
103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
Oh! quanto son dolci le tue parole al mio palato! [Son più dolci] che miele alla mia bocca.
104 Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
Io son divenuto avveduto per li tuoi comandamenti; Perciò, odio ogni sentiero di falsità.
105 Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
La tua parola [è] una lampana al mio piè, Ed un lume al mio sentiero.
106 Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
Io ho giurato, e l'atterrò, Di osservare le leggi della tua giustizia.
107 Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
Io son sommamente afflitto; O Signore, vivificami secondo la tua parola.
108 Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
Deh! Signore, gradisci le offerte volontarie della mia bocca, Ed insegnami le tue leggi.
109 У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
Io ho l'anima mia del continuo in palma di mano; E pur non ho dimenticata la tua Legge.
110 Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
Gli empi mi hanno tesi de' lacci; E pur non mi sono sviato da' tuoi comandamenti.
111 Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
Le tue testimonianze [son] la mia eredità in perpetuo; Perciocchè esse [son] la letizia del mio cuore.
112 Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
Io ho inchinato il mio cuore a mettere in opera i tuoi statuti, In perpetuo, infino al fine.
113 Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
Io odio i discorsi; Ma amo la tua Legge.
114 Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
Tu [sei] il mio nascondimento, ed il mio scudo; Io spero nella tua parola.
115 Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
Ritraetevi da me, maligni; Ed io guarderò i comandamenti del mio Dio.
116 За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
Sostienmi, secondo la tua parola, ed io viverò; E non rendermi confuso della mia speranza.
117 Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
Confortami, ed io sarò salvato; E riguarderò del continuo a' tuoi statuti.
118 Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
Tu calpesti tutti quelli che si sviano da' tuoi statuti; Perciocchè la lor frode [è] una cosa falsa.
119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
Tu riduci al niente tutti gli empi della terra, [come] schiume; Perciò io amo le tue testimonianze.
120 Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
La mia carne si raccapriccia tutta per lo spavento di te; Ed io temo de' tuoi giudicii.
121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
Io ho fatto ciò che è diritto e giusto; Non abbandonarmi a quelli che mi oppressano.
122 Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
Da' sicurtà per lo tuo servitore in bene, [E] non [lasciar] che i superbi mi oppressino.
123 Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
Gli occhi miei vengono meno dietro alla tua salute, Ed alla parola della tua giustizia.
124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
Opera inverso il tuo servitore secondo la tua benignità, Ed insegnami i tuoi statuti.
125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
Io [son] tuo servitore; dammi intelletto; Acciocchè io possa conoscere le tue testimonianze.
126 Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
[Egli è] tempo che il Signore operi; Essi hanno annullata la tua Legge.
127 Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
Perciò io amo i tuoi comandamenti più che oro; Anzi più che oro finissimo.
128 Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
Perciò approvo, come diritti, tutti i tuoi comandamenti intorno ad ogni cosa; [Ed] odio ogni sentiero di menzogna.
129 Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
Le tue testimonianze [son] cose maravigliose; Perciò l'anima mia le ha guardate.
130 Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
La dichiarazione delle tue parole allumina, [E] dà intelletto a' semplici.
131 Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
Io ho aperta la bocca, ed ho ansato; Perciocchè io ho bramati i tuoi comandamenti.
132 Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
Riguarda a me, ed abbi pietà di me, Secondo ch'è ragionevole [di fare] inverso quelli che amano il tuo Nome.
133 Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
Ferma i miei passi nella tua parola; E non [lasciare] che alcuna iniquità signoreggi sopra me.
134 Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
Riscuotimi dall'oppressione degli uomini; Ed io osserverò i tuoi comandamenti.
135 Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
Fa' rilucere il tuo volto sopra il tuo servitore;
136 Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
Ed insegnami i tuoi statuti. Ruscelli d'acque mi scendono giù dagli occhi; Perciocchè la tua Legge non è osservata.
137 Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
O Signore, tu [sei] giusto, E i tuoi giudicii [son] diritti.
138 бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
Tu hai strettamente comandata la giustizia, E la verità delle tue testimonianze.
139 Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
Il mio zelo mi consuma; Perciocchè i miei nemici hanno dimenticate le tue parole.
140 Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
La tua parola [è] sommamente purgata; E però il tuo servitore l'ama.
141 Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
Io [son] piccolo e sprezzato; [Ma però] non ho dimenticati i tuoi comandamenti.
142 Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
La tua giustizia [è] una giustizia eterna, E la tua Legge [è] verità.
143 Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
Tribolazione e distretta mi hanno colto; [Ma] i tuoi comandamenti [sono] i miei diletti.
144 Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
Le tue testimonianze sono una giustizia eterna; Dammi intelletto, ed io viverò.
145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
Io ho gridato con tutto il cuore; rispondimi, Signore; [Ed] io guarderò i tuoi statuti.
146 Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
Io ti ho invocato; salvami, Ed io osserverò le tue testimonianze.
147 Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
Io mi son fatto avanti all'alba, ed ho gridato; Io ho sperato nella tua parola.
148 Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
Gli occhi miei prevengono le vigilie [della notte]. Per meditar nella tua parola.
149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
Ascolta la mia voce, secondo la tua benignità; O Signore, vivificami, secondo che tu hai ordinato.
150 Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
Quelli che vanno dietro a scelleratezza, E si sono allontanati dalla tua Legge, si sono accostati [a me].
151 та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
O Signore, tu [sei] vicino; E tutti i tuoi comandamenti [son] verità.
152 Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
Gran tempo è che io so [questo] delle tue testimonianze, Che tu le hai stabilite in eterno.
153 Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
Riguarda alla mia afflizione, e tramme[ne] fuori; Perciocchè io non ho dimenticata la tua Legge.
154 Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
Dibatti la mia lite, e riscuotimi; Vivificami, secondo la tua parola.
155 Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
La salute [è] lungi dagli empi; Perciocchè non ricercano i tuoi statuti.
156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
Le tue misericordie [son] grandi, Signore; Vivificami secondo ciò che hai ordinato.
157 Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
I miei persecutori ed i miei nemici [son] molti; [Ma] io non mi sono deviato dalle tue testimonianze.
158 Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
Io ho veduti i disleali, e ne ho sentita gran noia; Perciocchè non osservano la tua parola.
159 Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
Vedi quanto amo i tuoi comandamenti! Signore, vivificami, secondo la tua benignità.
160 Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
La somma della tua parola [è] verità; E tutte le leggi della tua giustizia [sono] in eterno.
161 Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
I principi m'hanno perseguitato senza cagione; Ma il mio cuore ha spavento della tua parola.
162 Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
Io mi rallegro per la tua parola, Come una persona che avesse trovate grandi spoglie.
163 Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
Io odio ed abbomino la menzogna; [Ma] io amo la tua Legge.
164 Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
Io ti lodo sette volte il dì, Per li giudicii della tua giustizia.
165 Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
Quelli che amano la tua Legge godono di molta pace; E non [vi è] alcuno intoppo per loro.
166 На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
Signore, io ho sperato nella tua salute; Ed ho messi in opera i tuoi comandamenti.
167 Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
L'anima mia ha osservate le tue testimonianze; Ed io le ho grandemente amate.
168 Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
Io ho osservati i tuoi comandamenti, e le tue testimonianze; Perciocchè tutte le mie vie [sono] nel tuo cospetto.
169 Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
Pervenga il mio grido al tuo cospetto, o Signore; Dammi intelletto, secondo la tua parola.
170 Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
Venga la mia supplicazione in tua presenza; Riscuotimi, secondo la tua parola.
171 Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
Le mie labbra sgorgheranno lode, Quando tu mi avrai insegnati i tuoi statuti.
172 Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
La mia lingua ragionerà della tua parola; Perciocchè tutti i tuoi comandamenti [son] giustizia.
173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
Siami in aiuto la tua mano; Perciocchè io ho eletti i tuoi comandamenti.
174 Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
Signore, io ho desiderata la tua salute; E la tua Legge [è] ogni mio diletto.
175 Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
Viva l'anima mia, ed ella ti loderà; E soccorranmi i tuoi ordinamenti.
176 Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
Io vo errando, come una pecora smarrita; cerca il tuo servitore; Perciocchè io non ho dimenticati i tuoi comandamenti.
