Псалми 119
1 Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
Alleluia. Blessid ben men with out wem in the weie; that gon in the lawe of the Lord.
2 Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
Blessid ben thei, that seken hise witnessingis; seken him in al the herte.
3 і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
For thei that worchen wickidnesse; yeden not in hise weies.
4 Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
Thou hast comaundid; that thin heestis be kept greetly.
5 Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
I wolde that my weies be dressid; to kepe thi iustifiyngis.
6 не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
Thanne Y schal not be schent; whanne Y schal biholde perfitli in alle thin heestis.
7 Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
I schal knouleche to thee in the dressing of herte; in that that Y lernyde the domes of thi riytfulnesse.
8 Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
I schal kepe thi iustifiyngis; forsake thou not me on ech side.
9 Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
In what thing amendith a yong waxinge man his weie? in keping thi wordis.
10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
In al myn herte Y souyte thee; putte thou me not awei fro thin heestis.
11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
In myn herte Y hidde thi spechis; that Y do not synne ayens thee.
12 Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
Lord, thou art blessid; teche thou me thi iustifiyngis.
13 Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
In my lippis Y haue pronounsid; alle the domes of thi mouth.
14 З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
I delitide in the weie of thi witnessingis; as in alle richessis.
15 Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
I schal be ocupied in thin heestis; and Y schal biholde thi weies.
16 Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
I schal bithenke in thi iustifiyngis; Y schal not foryete thi wordis.
17 Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
Yelde to thi seruaunt; quiken thou me, and Y schal kepe thi wordis.
18 Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
Liytne thou myn iyen; and Y schal biholde the merueils of thi lawe.
19 На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
I am a comeling in erthe; hide thou not thin heestis fro me.
20 Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
Mi soule coueitide to desire thi iustifiyngis; in al tyme.
21 Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
Thou blamedist the proude; thei ben cursid, that bowen awei fro thin heestis.
22 Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
Do thou awei `fro me schenschipe and dispising; for Y souyte thi witnessingis.
23 Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
For whi princis saten, and spaken ayens me; but thi seruaunt was exercisid in thi iustifiyngis.
24 і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
For whi and thi witnessyngis is my thenkyng; and my counsel is thi iustifiyngis.
25 Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
Mi soule cleuede to the pawment; quykine thou me bi thi word.
26 Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
I telde out my weies, and thou herdist me; teche thou me thi iustifiyngis.
27 Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
Lerne thou me the weie of thi iustifiyngis; and Y schal be exercisid in thi merueils.
28 Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
Mi soule nappide for anoye; conferme thou me in thi wordis.
29 Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
Remoue thou fro me the weie of wickidnesse; and in thi lawe haue thou merci on me.
30 Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
I chees the weie of treuthe; Y foryat not thi domes.
31 До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
Lord, Y cleuede to thi witnessyngis; nyle thou schende me.
32 Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
I ran the weie of thi comaundementis; whanne thou alargidist myn herte.
33 Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
Lord, sette thou to me a lawe, the weie of thi iustifiyngis; and Y schal seke it euere.
34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
Yyue thou vndurstonding to me, and Y schal seke thi lawe; and Y schal kepe it in al myn herte.
35 Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
Lede me forth in the path of thin heestis; for Y wolde it.
36 Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
`Bowe thou myn herte in to thi witnessingus; and not in to aueryce.
37 Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
Turne thou awei myn iyen, that `tho seen not vanyte; quykene thou me in thi weie.
38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
Ordeyne thi speche to thi seruaunt; in thi drede.
39 Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
Kitte awey my schenschip, which Y supposide; for thi domes ben myrie.
40 Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
Lo! Y coueitide thi comaundementis; quikene thou me in thin equite.
41 І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
And, Lord, thi merci come on me; thin heelthe come bi thi speche.
42 і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
And Y schal answere a word to men seiynge schenschipe to me; for Y hopide in thi wordis.
43 І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
And take thou not awei fro my mouth the word of treuthe outerli; for Y hopide aboue in thi domes.
44 А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
And Y schal kepe thi lawe euere; in to the world, and in to the world of world.
45 І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
And Y yede in largenesse; for Y souyte thi comaundementis.
46 І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
And Y spak of thi witnessyngis in the siyt of kingis; and Y was not schent.
47 І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
And Y bithouyte in thin heestis; whiche Y louede.
48 і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
And Y reiside myn hondis to thi comaundementis, whiche Y louede; and Y schal be excercisid in thi iustifiyngis.
49 Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
Lord, haue thou mynde on thi word to thi seruaunt; in which word thou hast youe hope to me.
50 Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
This coumfortide me in my lownesse; for thi word quikenede me.
51 Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
Proude men diden wickidli bi alle thingis; but Y bowide not awei fro thi lawe.
52 Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
Lord, Y was myndeful on thi domes fro the world; and Y was coumfortid.
53 Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
Failing helde me; for synneris forsakinge thi lawe.
54 Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
Thi iustifiyngis weren delitable to me to be sungun; in the place of my pilgrimage.
55 Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
Lord, Y hadde mynde of thi name bi niyt; and Y kepte thi lawe.
56 Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
This thing was maad to me; for Y souyte thi iustifiyngis.
57 Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
Lord, my part; Y seide to kepe thi lawe.
58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
I bisouyte thi face in al myn herte; haue thou merci on me bi thi speche.
59 Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
I bithouyte my weies; and Y turnede my feet in to thi witnessyngis.
60 Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
I am redi, and Y am not disturblid; to kepe thi comaundementis.
61 Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
The coordis of synneris han biclippid me; and Y haue not foryete thi lawe.
62 Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
At mydnyyt Y roos to knouleche to thee; on the domes of thi iustifiyngis.
63 Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
I am parcener of alle that dreden thee; and kepen thin heestis.
64 Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Lord, the erthe is ful of thi merci; teche thou me thi iustifiyngis.
65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
Lord, thou hast do goodnesse with thi seruaunt; bi thi word.
66 Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
Teche thou me goodnesse, and loore, and kunnyng; for Y bileuede to thin heestis.
67 Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
Bifor that Y was maad meke, Y trespasside; therfor Y kepte thi speche.
68 Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Thou art good; and in thi goodnesse teche thou me thi iustifiyngis.
69 Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
The wickidnesse of hem that ben proude, is multiplied on me; but in al myn herte Y schal seke thin heestis.
70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
The herte of hem is cruddid as mylk; but Y bithouyte thi lawe.
71 Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
It is good to me, that thou hast maad me meke; that Y lerne thi iustifiyngis.
72 Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
The lawe of thi mouth is betere to me; than thousyndis of gold and of siluer.
73 Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
Thin hondis maden me, and fourmeden me; yyue thou vndurstondyng to me, that Y lerne thin heestis.
74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
Thei that dreden thee schulen se me, and schulen be glad; for Y hopide more on thi wordis.
75 Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
Lord, Y knewe, that thi domes ben equite; and in thi treuth thou hast maad me meke.
76 Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
Thi merci be maad, that it coumforte me; bi thi speche to thi seruaunt.
77 Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
Thi merciful doyngis come to me, and Y schal lyue; for thi lawe is my thenkyng.
78 Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
Thei that ben proude be schent, for vniustli thei diden wickidnesse ayens me; but Y schal be exercisid in thin heestis.
79 До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
Thei that dreden thee be turned to me; and thei that knowen thi witnessyngis.
80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
Myn herte be maad vnwemmed in thi iustifiyngis; that Y be not schent.
81 Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
Mi soule failide in to thin helthe; and Y hopide more on thi word.
82 За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
Myn iyen failiden in to thi speche; seiynge, Whanne schalt thou coumforte me?
83 Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
For Y am maad as a bowge in frost; Y haue not foryete thi iustifiyngis.
84 Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
Hou many ben the daies of thi seruaunt; whanne thou schalt make doom of hem that pursuen me?
85 Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
Wickid men telden to me ianglyngis; but not as thi lawe.
86 Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
Alle thi comaundementis ben treuthe; wickid men han pursued me, helpe thou me.
87 Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
Almeest thei endiden me in erthe; but I forsook not thi comaundementis.
88 Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
Bi thi mersi quikene thou me; and Y schal kepe the witnessingis of thi mouth.
89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
Lord, thi word dwellith in heuene; with outen ende.
90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
Thi treuthe dwellith in generacioun, and in to generacioun; thou hast foundid the erthe, and it dwellith.
91 усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
The dai lastith contynueli bi thi ordynaunce; for alle thingis seruen to thee.
92 Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
No but that thi lawe was my thenking; thanne perauenture Y hadde perischid in my lownesse.
93 Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
With outen ende Y schal not foryete thi iustifiyngis; for in tho thou hast quikened me.
94 Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
I am thin, make thou me saaf; for Y haue souyt thi iustifiyngis.
95 Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
Synneris aboden me, for to leese me; Y vndurstood thi witnessingis.
96 Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
I siy the ende of al ende; thi comaundement is ful large.
97 Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
Lord, hou louede Y thi lawe; al dai it is my thenking.
98 Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
Aboue myn enemyes thou madist me prudent bi thi comaundement; for it is to me with outen ende.
99 Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
I vndurstood aboue alle men techinge me; for thi witnessingis is my thenking.
100 Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
I vndirstood aboue eelde men; for Y souyte thi comaundementis.
101 Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
I forbeed my feet fro al euel weie; that Y kepe thi wordis.
102 Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
I bowide not fro thi domes; for thou hast set lawe to me.
103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
Thi spechis ben ful swete to my cheekis; aboue hony to my mouth.
104 Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
I vnderstood of thin heestis; therfor Y hatide al the weie of wickidnesse.
105 Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
Thi word is a lanterne to my feet; and liyt to my pathis.
106 Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
I swoor, and purposide stidefastli; to kepe the domes of thi riytfulnesse.
107 Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
I am maad low bi alle thingis; Lord, quykene thou me bi thi word.
108 Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
Lord, make thou wel plesinge the wilful thingis of my mouth; and teche thou me thi domes.
109 У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
Mi soule is euere in myn hondis; and Y foryat not thi lawe.
110 Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
Synneris settiden a snare to me; and Y erride not fro thi comaundementis.
111 Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
I purchasside thi witnessyngis bi eritage with outen ende; for tho ben the ful ioiyng of myn herte.
112 Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
I bowide myn herte to do thi iustifiyngis with outen ende; for reward.
113 Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
I hatide wickid men; and Y louede thi lawe.
114 Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
Thou art myn helpere, and my `taker vp; and Y hopide more on thi word.
115 Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
Ye wickide men, bowe awei fro me; and Y schal seke the comaundementis of my God.
116 За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
Vp take thou me bi thi word, and Y schal lyue; and schende thou not me fro myn abydyng.
117 Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
Helpe thou me, and Y schal be saaf; and Y schal bithenke euere in thi iustifiyngis.
118 Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
Thou hast forsake alle men goynge awey fro thi domes; for the thouyt of hem is vniust.
119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
I arettide alle the synneris of erthe brekeris of the lawe; therfor Y louede thi witnessyngis.
120 Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
Naile thou my fleischis with thi drede; for Y dredde of thi domes.
121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
I dide doom and riytwisnesse; bitake thou not me to hem that falsli chalengen me.
122 Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
Take vp thi seruaunt in to goodnesse; thei that ben proude chalenge not me.
123 Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
Myn iyen failiden in to thin helthe; and in to the speche of thi riytfulnesse.
124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
Do thou with thi seruaunt bi thi merci; and teche thou me thi iustifiyngis.
125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
I am thi seruaunt, yyue thou vndurstondyng to me; that Y kunne thi witnessingis.
126 Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
Lord, it is tyme to do; thei han distried thi lawe.
127 Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
Therfor Y louede thi comaundementis; more than gold and topazion.
128 Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
Therfor Y was dressid to alle thin heestis; Y hatide al wickid weie.
129 Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
Lord, thi witnessingis ben wondirful; therfor my soule souyte tho.
130 Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
Declaring of thi wordis liytneth; and yyueth vnderstonding to meke men.
131 Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
I openede my mouth, and drouy the spirit; for Y desiride thi comaundementis.
132 Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
Biholde thou on me, and haue merci on me; bi the dom of hem that louen thi name.
133 Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
Dresse thou my goyingis bi thi speche; that al vnriytfulnesse haue not lordschip on me.
134 Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
Ayeyn bie thou me fro the false chalengis of men; that Y kepe thin heestis.
135 Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
Liytne thi face on thi seruaunt; and teche thou me thi iustifiyngis.
136 Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
Myn iyen ledden forth the outgoynges of watris; for thei kepten not thi lawe.
137 Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
Lord, thou art iust; and thi dom is riytful.
138 бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
Thou hast comaundid riytfulnesse, thi witnessingis; and thi treuthe greetli to be kept.
139 Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
Mi feruent loue made me to be meltid; for myn enemys foryaten thi wordis.
140 Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
Thi speche is greetli enflawmed; and thi seruaunt louede it.
141 Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
I am yong, and dispisid; Y foryat not thi iustifiyngis.
142 Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
Lord, thi riytfulnesse is riytfulnesse with outen ende; and thi lawe is treuthe.
143 Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
Tribulacioun and angwische founden me; thin heestis is my thenking.
144 Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
Thi witnessyngis is equite with outen ende; yyue thou vndirstondyng to me, and Y schal lyue.
145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
I criede in al myn herte, Lord, here thou me; and Y schal seke thi iustifiyngis.
146 Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
I criede to thee, make thou me saaf; that Y kepe thi comaundementis.
147 Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
I bifor cam in ripenesse, and Y criede; Y hopide aboue on thi wordis.
148 Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
Myn iyen bifor camen to thee ful eerli; that Y schulde bithenke thi speches.
149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
Lord, here thou my vois bi thi merci; and quykene thou me bi thi doom.
150 Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
Thei that pursuen me neiyden to wickidnesse; forsothe thei ben maad fer fro thi lawe.
151 та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
Lord, thou art nyy; and alle thi weies ben treuthe.
152 Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
In the bigynnyng Y knewe of thi witnessingis; for thou hast foundid tho with outen ende.
153 Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
Se thou my mekenesse, and delyuere thou me; for Y foryat not thi lawe.
154 Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
Deme thou my dom, and ayenbie thou me; quikene thou me for thi speche.
155 Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
Heelthe is fer fro synners; for thei souyten not thi iustifiyngis.
156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
Lord, thi mercies ben manye; quykene thou me bi thi dom.
157 Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
Thei ben manye that pursuen me, and doen tribulacioun to me; Y bowide not awei fro thi witnessingis.
158 Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
I siy brekers of the lawe, and Y was meltid; for thei kepten not thi spechis.
159 Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
Lord, se thou, for Y louede thi comaundementis; quikene thou me in thi merci.
160 Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
The bigynnyng of thi wordis is treuthe; alle the domes of thi riytwisnesse ben withouten ende.
161 Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
Princes pursueden me with outen cause; and my herte dredde of thi wordis.
162 Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
I schal be glad on thi spechis; as he that fyndith many spuylis.
163 Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
I hatide and wlatide wickidnesse; forsothe Y louede thi lawe.
164 Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
I seide heriyngis to thee seuene sithis in the dai; on the domes of thi riytfulnesse.
165 Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
Miche pees is to hem that louen thi lawe; and no sclaundir is to hem.
166 На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
Lord, Y abood thin heelthe; and Y louede thin heestis.
167 Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
Mi soule kepte thi witnessyngis; and louede tho greetli.
168 Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
I kepte thi `comaundementis, and thi witnessingis; for alle my weies ben in thi siyt.
169 Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
Lord, my biseching come niy in thi siyt; bi thi speche yyue thou vndurstonding to me.
170 Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
Myn axing entre in thi siyt; bi thi speche delyuere thou me.
171 Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
Mi lippis schulen telle out an ympne; whanne thou hast tauyte me thi iustifiyngis.
172 Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
Mi tunge schal pronounce thi speche; for whi alle thi comaundementis ben equite.
173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
Thin hond be maad, that it saue me; for Y haue chose thin heestis.
174 Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
Lord, Y coueitide thin heelthe; and thi lawe is my thenking.
175 Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
Mi soule schal lyue, and schal herie thee; and thi domes schulen helpe me.
176 Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
I erride as a scheep that perischide; Lord, seke thi seruaunt, for Y foryat not thi comaundementis.
