Псалми 109

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.

Au chef de musique. De David. Psaume. Ô Dieu de ma louange! ne te tais point.

2 бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!

Car la bouche du méchant et la bouche de la fraude se sont ouvertes contre moi: ils parlent contre moi avec une langue menteuse,

3 І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,

Et ils m’ont entouré de paroles de haine, et ils me font la guerre sans cause.

4 обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,

Pour mon amour, ils ont été mes adversaires; mais moi [je me suis adonné à la] prière.

5 вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!

Et ils m’ont rendu le mal pour le bien, et la haine pour mon amour.

6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!

Prépose sur lui un méchant, et que l’adversaire se tienne à sa droite;

7 Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!

Quand il sera jugé, qu’il soit déclaré méchant, et que sa prière lui soit [comptée] comme un péché;

8 Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!

Que ses jours soient peu nombreux, qu’un autre prenne sa charge;

9 Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!

Que ses fils soient orphelins, et sa femme veuve;

10 І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!

Que ses fils soient vagabonds, et qu’ils mendient, et qu’ils aillent quêtant loin de leurs [demeures en] ruines.

11 Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!

Que l’usurier jette le filet sur tout ce qui est à lui, et que les étrangers pillent [le fruit de] son travail;

12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!

Qu’il n’y ait personne qui étende sa bonté sur lui, et qu’il n’y ait personne qui use de grâce envers ses orphelins;

13 Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!

Que sa postérité soit retranchée; que, dans la génération qui suivra, leur nom soit effacé;

14 Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!

Que l’iniquité de ses pères revienne en mémoire devant l’Éternel, et que le péché de sa mère ne soit point effacé;

15 Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —

Qu’ils soient continuellement devant l’Éternel, et qu’il retranche leur mémoire de la terre;

16 во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!

Parce qu’il ne s’est point souvenu d’user de bonté, et qu’il a persécuté l’affligé et le pauvre, et celui qui a le cœur brisé, pour le faire mourir.

17 Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!

Et il a aimé la malédiction: – qu’elle vienne sur lui! Et il n’a pas pris plaisir à la bénédiction: – qu’elle soit loin de lui!

18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!

Et qu’il soit revêtu de la malédiction comme de sa robe; et qu’elle entre au-dedans de lui comme de l’eau, et dans ses os comme de l’huile;

19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!

Qu’elle lui soit comme un vêtement dont il se couvre, et comme une ceinture qui le ceigne continuellement.

20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!

Telle soit, de par l’Éternel, la récompense de mes adversaires et de ceux qui parlent en mal contre mon âme.

21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,

Mais toi, Éternel! Seigneur! agis pour moi à cause de ton nom; car ta gratuité est bonne; délivre-moi;

22 бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!

Car je suis affligé et pauvre, et mon cœur est blessé au-dedans de moi.

23 Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!

Je m’en vais comme l’ombre quand elle s’allonge; je suis jeté çà et là comme la sauterelle;

24 Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,

Mes genoux chancellent par le jeûne, et ma chair s’est amaigrie et n’a plus sa graisse.

25 і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.

Et moi, je leur suis en opprobre; quand ils me voient, ils hochent la tête.

26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!

Aide-moi, Éternel, mon Dieu! Sauve-moi selon ta bonté!

27 І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!

Et qu’on sache que c’est ici ta main, – que toi, ô Éternel! tu l’as fait.

28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!

Qu’eux, ils maudissent; mais toi, bénis. S’ils s’élèvent, qu’ils soient honteux, et que ton serviteur se réjouisse.

29 Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!

Que mes adversaires soient revêtus de confusion, et qu’ils se couvrent de leur honte comme d’un manteau.

30 Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,

[Alors] de ma bouche je célébrerai hautement l’Éternel, et je le louerai au milieu de la multitude;

31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!

Car il s’est tenu à la droite du pauvre, pour le sauver de ceux qui jugeaient son âme.