Псалми 107

1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“

Pateiciet Tam Kungam, jo Viņš ir labs, un Viņa žēlastība paliek mūžīgi!

2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,

Lai tā saka tie, ko Tas Kungs ir atpestījis, ko Viņš izglābis no spaidītāju rokas

3 і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!

Un sapulcinājis no tām zemēm, no rītiem un vakariem, no ziemeļiem un no jūras.

4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,

Tie, kas tuksnesī maldījās pa nestaigātiem ceļiem un neatrada pilsētu, kur varēja dzīvot,

5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.

Izsalkuši un izslāpuši, ka viņa dvēsele nogura.

6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

Tad tie To Kungu piesauca savās bēdās, un Viņš tos izglāba no viņu bailēm,

7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.

Un Viņš tos vadīja pa taisnu ceļu, ka tie gāja uz to pilētu, kur varēja dzīvot:

8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

Tiem būs Tam Kungam pateikties par Viņa žēlastību un par Viņa brīnumiem pie cilvēku bērniem,

9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!

Ka Viņš paēdinājis iztvīkušo un ar labumu piepildījis izsalkušo. -

10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,

Tie, kas tumsībā sēdēja un nāves ēnā, saistīti bēdās un dzelzīs,

11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.

Tāpēc ka tie bija pretī turējušies Dieva baušļiem un nicinājuši tā Visuaugstākā padomu;

12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,

Tādēļ viņu sirds tapa apbēdināta ar grūtumu, un tie pakrita un palīga nebija.

13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!

Tad tie To Kungu piesauca savās bēdās, un Viņš tos izglāba no viņu bailēm

14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.

Un tos izveda no tumsības un nāves ēnas un saraustīja viņu saites:

15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

Tiem būs Tam Kungam pateikties par Viņa žēlastību un par Viņa brīnumiem pie cilvēku bērniem,

16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!

Ka Viņš salauž vara durvis un sadauza dzelzs bultas. -

17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

Tie ģeķi, kas tapa mocīti savu grēku ceļu un savu noziegumu dēļ,

18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,

Tā ka viņu dvēselei riebās visa barība, un ka tie nogrima līdz pat nāves vārtiem.

19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —

Tad tie To Kungu piesauca savās bēdās, un Viņš tos izglāba no viņu bailēm.

20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!

Viņš sūtīja Savu vārdu un tos dziedināja un tos izrāva no viņu bedrēm:

21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,

Tiem būs Tam Kungam pateikties par Viņa žēlastību un par Viņa brīnumiem pie cilvēku bērniem,

22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!

Un pateikšanas upurus upurēt un Viņa darbus izteikt ar prieku. -

23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —

Tie, kas ar lielām laivām pa jūru līgojās un strādāja savu darbu uz lieliem ūdeņiem,

24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!

Kas Tā Kunga darbu redzējuši un Viņa brīnumus jūras dziļumos,

25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,

Kad Viņš runāja un pacēla vētru, kas viļņus paaugstināja,

26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!

Un tie tā kā uz debesīm kāpa un atkal nogrima dziļumos, ka viņu dvēsele no bailības izkusa,

27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!

Un tapa mētāti un zvalstījās, kā piedzēruši un visa viņu gudrība iznīka.

28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

Tad tie To Kungu piesauca savās bēdās, un Viņš tos izglāba no viņu bailēm;

29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,

Viņš klusināja vētru, tā ka viļņi norima;

30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.

Un tie priecājās, ka norima, un Viņš tos veda uz ostu, kurp tiem gribējās:

31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!

Tiem būs Tam Kungam pateikties par Viņa žēlastību un par Viņa brīnumiem pie cilvēku bērniem.

32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!

Un Viņu paaugstināt ļaužu draudzē un Viņu slavēt vecaju vidū.

33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,

Viņš upes padara par tuksnesi un ūdens avotus par izkaltušām vietām,

34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.

Un auglīgu zemi Viņš padara par neauglīgu viņas iedzīvotāju blēdības dēļ;

35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,

Un tuksnesi viņš atkal padara ūdeņainu un sauso zemi avoksnainu.

36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,

Un liek tur dzīvot tiem izsalkušiem, ka tie var uzcelt pilsētu, kur mājot,

37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!

Un apsēt tīrumus un dēstīt vīna dārzus, kas nes bagātus augļus.

38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!

Un Viņš tos svētī, ka tie ļoti vairojās, un viņu lopi nenonīkst.

39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.

Un viņi bija mazumā gājuši un panīkuši caur nelaimes varu un bēdām.

40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,

Viņš izgāž nievāšanu uz lieliem kungiem un liek tiem aloties tuksnesī, kur ceļa nav;

41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.

Bet paaugstina bēdīgo no viņa bēdām un vairo viņa dzimumu kā avju pulku.

42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.

To sirdsskaidrie redz un priecājās, un visai blēdībai jātur mute.

43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!

Kas gudrs, lai to ņem vērā un lai atzīst Tā Kunga žēlastības darbus.