Псалми 106

1 Алілу́я!

Alelu-JAH. Alabad al SEÑOR, porque es bueno; porque para siempre es su misericordia.

2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?

¿Quién expresará las valentías del SEÑOR? ¿Quién contará sus alabanzas?

3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!

Dichosos los que guardan juicio, los que hacen justicia en todo tiempo.

4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,

Acuérdate de mí, oh SEÑOR, en la buena voluntad para con tu pueblo; visítame con tu salud;

5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!

para que yo vea el bien de tus escogidos, para que me goce en la alegría de tu nación, y me gloríe con tu heredad.

6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.

Pecamos con nuestros padres, pervertimos, hicimos impiedad.

7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.

Nuestros padres en Egipto no entendieron tus maravillas; no se acordaron de la muchedumbre de tus misericordias; sino que se rebelaron junto al mar, en el mar Bermejo.

8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.

Los salvó por su Nombre, para hacer notoria su fortaleza.

9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!

Y reprendió al mar Bermejo, y lo secó; y les hizo ir por el abismo, como por un desierto.

10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —

Y los salvó de mano del enemigo, y los rescató de mano del adversario.

11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!

Y cubrieron las aguas a sus enemigos; no quedó uno de ellos.

12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.

Entonces creyeron a sus palabras, y cantaron su alabanza.

13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,

Se apresuraron, se olvidaron de sus obras; no esperaron en su consejo.

14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,

Se entregaron a un deseo desordenado en el desierto; y tentaron a Dios en la soledad.

15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.

Y él les dio lo que pidieron; mas envió flaqueza en sus almas.

16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.

Tomaron después celo contra Moisés en el campamento, y contra Aarón el santo del SEÑOR.

17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,

Se abrió la tierra, y tragó a Datán, y cubrió la compañía de Abiram.

18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.

Y se encendió el fuego en su compañía; la llama quemó los impíos.

19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —

Hicieron el becerro en Horeb, y adoraron a un vaciadizo.

20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,

Así trocaron su gloria por la imagen de un buey que come hierba.

21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,

Olvidaron al Dios de su salud, que había hecho grandezas en Egipto;

22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.

maravillas en la tierra de Cam, temerosas cosas sobre el mar Bermejo.

23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!

Y trató de destruirlos, a no haberse puesto Moisés su escogido al portillo delante de él, a fin de apartar su ira, para que no los destruyese.

24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,

Y aborrecieron la tierra deseable; no creyeron a su palabra;

25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.

antes murmuraron en sus tiendas, y no oyeron la voz del SEÑOR.

26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,

Por lo que alzó su mano a ellos, para postrarlos en el desierto,

27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!

y humillar su simiente entre los gentiles, y esparcirlos por las tierras.

28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,

Se allegaron asimismo a Baal-peor, y comieron los sacrificios por los muertos.

29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!

Y ensañaron a Dios con sus obras, y aumentó la mortandad en ellos.

30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,

Entonces se puso Finees, y juzgó; y se detuvo la mortandad.

31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.

Y le fue contado a justicia de generación en generación para siempre.

32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,

También le irritaron en las aguas de Meriba; e hizo mal a Moisés por causa de ellos;

33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.

porque hicieron rebelar a su espíritu, como lo expresó con sus labios.

34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —

No destruyeron los pueblos que el SEÑOR les dijo;

35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.

antes se mezclaron con los gentiles, y aprendieron sus obras.

36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.

Y sirvieron a sus ídolos; los cuales les fueron por ruina.

37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,

Y sacrificaron sus hijos y sus hijas a los demonios;

38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,

y derramaron la sangre inocente, la sangre de sus hijos y de sus hijas, que sacrificaron a los ídolos de Canaán; y la tierra fue contaminada con sangre.

39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.

Se contaminaron así con sus propias obras, y fornicaron con sus hechos.

40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,

Se encendió por tanto el furor del SEÑOR sobre su pueblo, y abominó su heredad:

41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,

Y los entregó en poder de los gentiles, y se enseñorearon de ellos los que los aborrecían.

42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.

Y sus enemigos los oprimieron, y fueron quebrantados debajo de su mano.

43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!

Muchas veces los libró; mas ellos se rebelaron a su consejo, y fueron humillados por su maldad.

44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,

El con todo, miraba cuando estaban en angustia, y oía su clamor;

45 і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,

y se acordaba de su pacto con ellos, y se arrepentía conforme a la muchedumbre de sus misericordias.

46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!

Hizo asimismo que tuviesen de ellos misericordia todos los que los tenían cautivos.

47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!

Sálvanos, SEÑOR Dios nuestro, y júntanos de entre los gentiles, para que loemos tu santo Nombre, para que nos gloriemos de tus alabanzas.

48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!

Bendito el SEÑOR Dios de Israel, desde el siglo y hasta el siglo; y diga todo el pueblo, Amén. Alelu-JAH.