Приповісті 9
1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
Wisdom hath built her house, she hath hewn out her seven pillars:
2 Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
She hath killed her beasts; she hath mixed her wine; she hath also furnished her table.
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
She hath sent forth her maidens: she crieth upon the highest places of the city,
4 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
Whoever is simple, let him turn in here: as for him that lacketh understanding, she saith to him,
5 „Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
Come, eat of my bread, and drink of the wine which I have mixed.
6 Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
Forsake the foolish, and live; and go in the way of understanding.
7 Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
He that reproveth a scorner getteth to himself shame: and he that rebuketh a wicked man getteth himself a blot.
8 Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
Reprove not a scorner, lest he shall hate thee: rebuke a wise man, and he will love thee.
9 Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
Give instruction to a wise man, and he will be yet wiser: teach a just man, and he will increase in learning.
10 Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
The fear of the LORD is the beginning of wisdom: and the knowledge of the Holy One is understanding.
11 бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
For by me thy days shall be multiplied, and the years of thy life shall be increased.
12 Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
If thou art wise, thou shalt be wise for thyself: but if thou scornest, thou alone shalt bear it.
13 Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
A foolish woman is clamorous: she is simple, and knoweth nothing.
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
For she sitteth at the door of her house, on a seat in the high places of the city,
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
To call those who pass by who go right on their ways:
16 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
Whoever is simple, let him turn in here: and as for him that lacketh understanding, she saith to him,
17 „Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
Stolen waters are sweet, and bread eaten in secret is pleasant.
