Приповісті 8
1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
Whether wisdom crieth not ofte; and prudence yyueth his vois?
2 На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
In souereyneste and hiy coppis, aboue the weie, in the myddis of pathis,
3 При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
and it stondith bisidis the yate of the citee, in thilke closyngis, and spekith, and seith, A!
4 „До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
ye men, Y crie ofte to you; and my vois is to the sones of men.
5 Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
Litle children, vndirstonde ye wisdom; and ye vnwise men, `perseyue wisdom.
6 Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
Here ye, for Y schal speke of grete thingis; and my lippis schulen be openyd, to preche riytful thingis.
7 Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
My throte schal bithenke treuthe; and my lippis schulen curse a wickid man.
8 Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
My wordis ben iust; no schrewid thing, nether weiward is in tho.
9 Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
`My wordis ben riytful to hem that vndurstonden; and ben euene to hem that fynden kunnyng.
10 Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
Take ye my chastisyng, and not money; chese ye teching more than tresour.
11 ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
For wisdom is betere than alle richessis moost preciouse; and al desirable thing mai not be comparisound therto.
12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
Y, wisdom, dwelle in counsel; and Y am among lernyd thouytis.
13 Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
The drede of the Lord hatith yuel; Y curse boost, and pride, and a schrewid weie, and a double tungid mouth.
14 В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
Counseil is myn, and equyte `is myn; prudence is myn, and strengthe `is myn.
15 Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
Kyngis regnen bi me; and the makeris of lawis demen iust thingis bi me.
16 Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
Princis comaunden bi me; and myyti men demen riytfulnesse bi me.
17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
I loue hem that louen me; and thei that waken eerli to me, schulen fynde me.
18 Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
With me ben rychessis, and glorie; souereyn richessis, and riytfulnesse.
19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
My fruyt is betere than gold, and precyouse stoon; and my seedis ben betere than chosun siluer.
20 Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
Y go in the weies of riytfulnesse, in the myddis of pathis of doom;
21 щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
that Y make riche hem that louen me, and that Y fille her tresouris.
22 Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
The Lord weldide me in the bigynnyng of hise weies; bifore that he made ony thing, at the bigynnyng.
23 відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
Fro with out bigynnyng Y was ordeined; and fro elde tymes, bifor that the erthe was maad.
24 Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
Depthis of watris weren not yit; and Y was conseyued thanne. The wellis of watris hadden not brokun out yit,
25 Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
and hillis stoden not togidere yit bi sad heuynesse; bifor litil hillis Y was born.
26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
Yit he hadde not maad erthe; and floodis, and the herris of the world.
27 Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
Whanne he made redi heuenes, Y was present; whanne he cumpasside the depthis of watris bi certeyn lawe and cumpas.
28 коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
Whanne he made stidfast the eir aboue; and weiede the wellis of watris.
29 коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
Whanne he cumpasside to the see his marke; and settide lawe to watris, that tho schulden not passe her coostis. Whanne he peiside the foundementis of erthe;
30 то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
Y was making alle thingis with him. And Y delitide bi alle daies, and pleiede bifore hym in al tyme,
31 радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
and Y pleiede in the world; and my delices ben to be with the sones of men.
32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
Now therfor, sones, here ye me; blessid ben thei that kepen my weies.
33 Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
Here ye teching, and be ye wise men; and nile ye caste it awei.
34 Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
Blessid is the man that herith me, and that wakith at my yatis al dai; and kepith at the postis of my dore.
35 Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
He that fyndith me, schal fynde lijf; and schal drawe helthe of the Lord.
36 А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
But he that synneth ayens me, schal hurte his soule; alle that haten me, louen deeth.
