Приповісті 8
1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
Doth not wisdom cry, and understanding put forth her voice?
2 На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
In the top of high places by the way, where the paths meet, she standeth;
3 При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
Beside the gates, at the entry of the city, at the coming in at the doors, she crieth aloud:
4 „До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
Unto you, O men, I call; and my voice is to the sons of men.
5 Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
O ye simple, understand subtilty; and, ye fools, be ye of an understanding heart.
6 Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
Hear, for I will speak excellent things; and the opening of my lips shall be right things.
7 Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
For my mouth shall utter truth; and wickedness is an abomination to my lips.
8 Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
All the words of my mouth are in righteousness; there is nothing crooked or perverse in them.
9 Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
They are all plain to him that understandeth, and right to them that find knowledge.
10 Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
Receive my instruction, and not silver; and knowledge rather than choice gold.
11 ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
For wisdom is better than rubies; and all the things that may be desired are not to be compared unto her.
12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
I wisdom have made subtilty my dwelling, and find out knowledge [and] discretion.
13 Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
The fear of the LORD is to hate evil: pride, and arrogancy, and the evil way, and the froward mouth, do I hate.
14 В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
Counsel is mine, and sound knowledge: I am understanding; I have might.
15 Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
By me kings reign, and princes decree justice.
16 Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
By me princes rule, and nobles, [even] all the judges of the earth.
17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
I love them that love me; and those that seek me diligently shall find me.
18 Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
Riches and honour are with me; [yea], durable riches and righteousness.
19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
My fruit is better than gold, yea, than fine gold; and my revenue than choice silver.
20 Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
I walk in the way of righteousness, in the midst of the paths of judgment:
21 щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
That I may cause those that love me to inherit substance, and that I may fill their treasuries.
22 Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
The LORD possessed me in the beginning of his way, before his works of old.
23 відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
I was set up from everlasting, from the beginning, or ever the earth was.
24 Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
When there were no depths, I was brought forth; when there were no fountains abounding with water.
25 Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
Before the mountains were settled, before the hills was I brought forth:
26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
While as yet he had not made the earth, nor the fields, nor the beginning of the dust of the world.
27 Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
When he established the heavens, I was there: when he set a circle upon the face of the deep:
28 коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
When he made firm the sides above: when the fountains of the deep became strong:
29 коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
When he gave to the sea its bound, that the waters should not transgress his commandment: when he marked out the foundations of the earth:
30 то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
Then I was by him, [as] a master workman: and I was daily [his] delight, rejoicing always before him;
31 радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
Rejoicing in his habitable earth; and my delight was with the sons of men.
32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
Now therefore, [my] sons, hearken unto me: for blessed are they that keep my ways.
33 Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
Hear instruction, and be wise, and refuse it not.
34 Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
Blessed is the man that heareth me, watching daily at my gates, waiting at the posts of my doors.
35 Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
For whoso findeth me findeth life, and shall obtain favour of the LORD.
36 А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
But he that sinneth against me wrongeth his own soul: all they that hate me love death.
