Приповісті 5
1 Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
Mi sone, perseyue thou my wisdom, and bowe doun thin eere to my prudence; that thou kepe thi thouytis,
2 щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
and thi lippis kepe teching. Yyue thou not tent to the falsnesse of a womman;
3 Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
for the lippis of an hoore ben an hony coomb droppinge, and hir throte is clerere than oile;
4 та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
but the last thingis ben bittir as wormod, and hir tunge is scharp as a swerd keruynge on ech side.
Hir feet gon doun in to deeth; and hir steppis persen to hellis. (Sheol h7585)
6 Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
Tho goon not bi the path of lijf; hir steppis ben vncerteyn, and moun not be souyt out.
7 Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
Now therfor, my sone, here thou me, and go not awei fro the wordis of my mouth.
8 віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
Make fer thi weie fro hir, and neiye thou not to the doris of hir hous.
9 щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
Yyue thou not thin onour to aliens, and thi yeeris to the cruel;
10 щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
lest perauenture straungeris be fillid with thi strengthis, and lest thi trauels be in an alien hous;
11 І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
and thou biweile in the laste daies, whanne thou hast wastid thi fleschis, and thi bodi; and thou seie,
12 і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
Whi wlatide Y teching, and myn herte assentide not to blamyngis;
13 І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
nether Y herde the voys of men techinge me, and Y bowide not doun myn eere to maistris?
14 Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
Almest Y was in al yuel, in the myddis of the chirche, and of the synagoge.
15 Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
Drinke thou watir of thi cisterne, and the floodis of thi pit.
16 чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
Thi wellis be stremed forth; and departe thi watris in stretis.
17 Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
Haue thou aloone `tho watris; and aliens be not thi parceneris.
18 Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
Thi veyne be blessid; and be thou glad with the womman of thi yong wexynge age.
19 вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
An hynde moost dereworthe; and an hert calf moost acceptable. Hir teetis fille thee in al tyme; and delite thou contynueli in the loue of hir.
20 І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
Mi sone, whi art thou disseyued of an alien womman; and art fostrid in the bosum of an othere?
21 Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
The Lord seeth the weie of a man; and biholdith alle hise steppis.
22 власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
The wickidnessis of a wyckid man taken hym; and he is boundun with the roopis of hise synnes.
23 помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!
He schal die, for he hadde not lernyng; and he schal be disseyued in the mychilnesse of his fooli.
