Приповісті 29
1 Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
El hombre que reprendido endurece la cerviz, de repente será quebrantado; y no habrá para él medicina.
2 Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
Cuando los justos dominan, el pueblo se alegra; mas cuando domina el impío, el pueblo gime.
3 Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
El hombre que ama la sabiduría, alegra a su padre; mas el que mantiene rameras, perderá la hacienda.
4 Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
El rey con el juicio afirma la tierra; mas el hombre amigo de presentes la destruirá.
5 Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
El hombre que lisonjea a su prójimo, red tiende delante de sus pasos.
6 У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
En la prevaricación del hombre malo hay lazo; mas el justo cantará y se alegrará.
7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
Conoce el justo el derecho de los pobres; mas el impío no entiende sabiduría.
8 Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
Los hombres burladores enlazan la ciudad; mas los sabios apartan la ira.
9 Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
Si el hombre sabio contendiere con el loco, que se enoje o que se ría, no tendrá reposo.
10 Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
Los hombres sanguinarios aborrecen al perfecto; mas los rectos buscan su alma.
11 Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
El loco da rienda suelta a todo su espíritu; mas el sabio al fin lo sosiega.
12 Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
Del señor que escucha la palabra mentirosa, todos sus ministros son impíos.
13 Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
El pobre y el usurero se encontraron; el SEÑOR alumbra los ojos de ambos.
14 Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
El rey que juzga con verdad a los pobres, su trono será firme para siempre.
15 Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
La vara y la corrección dan sabiduría; mas el muchacho suelto avergonzará a su madre.
16 Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
Cuando los impíos son muchos, mucha es la prevaricación; mas los justos verán la ruina de ellos.
17 Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
Corrige a tu hijo, y te dará descanso, y dará deleite a tu alma.
18 Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
Sin visión profética el pueblo perecerá; mas el que guarda la ley es bienaventurado.
19 Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
El siervo no se castigará con palabras; porque entiende, mas no hace caso.
20 Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
¿Has visto hombre ligero en sus palabras? Más esperanza hay del loco que de él.
21 Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
El que regala a su siervo desde su niñez, a la postre será su hijo.
22 Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
El hombre iracundo levanta contiendas; y el furioso muchas veces peca.
23 Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
La soberbia del hombre le abate; pero al humilde de espíritu sustenta la honra.
24 Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
El cómplice del ladrón aborrece su vida; oirá maldiciones, y no lo denunciará.
25 Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
El temor a los hombres es peligroso; mas el que confía en el SEÑOR será levantado.
26 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
Muchos buscan el favor del príncipe; mas del SEÑOR viene el juicio de cada uno.
27 Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
Abominación es a los justos el hombre inicuo; y abominación es al impío el de rectos caminos.
