Приповісті 29

1 Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.

L'homme répréhensible qui se roidit, sera brisé soudain, et sans remède.

2 Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.

Quand les justes se multiplient, le peuple se réjouit; mais quand règne l'impie, le peuple gémit.

3 Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.

L'homme, ami de la sagesse, réjouit son père, mais qui se plaît avec les courtisanes, perd son bien.

4 Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.

Par la justice un roi consolide son Etat; mais celui qui accepte des dons, le ruine.

5 Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.

Un homme qui flatte son prochain, tend un filet sous ses pas.

6 У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.

Un piège gît dans le crime du méchant; mais le juste triomphe, et se réjouit.

7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.

Le juste sait défendre les petits, mais l'impie ne comprend pas la science.

8 Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.

Les moqueurs soufflent le feu dans la cité; mais les sages calment l'irritation.

9 Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.

Le juste qui est en dispute avec l'insensé, ni par la colère, ni par l'enjouement n'arrive à la paix.

10 Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.

Les hommes sanguinaires haïssent l'innocent; mais les justes cherchent à lui sauver la vie.

11 Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.

L'insensé produit son âme tout entière; mais le sage la tient en arrière.

12 Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!

Qu'un prince écoute les mensonges, tous ses serviteurs sont méchants.

13 Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.

Le pauvre et l'oppresseur se rencontrent; l'Éternel fait luire la lumière aux yeux de tous deux.

14 Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.

Du roi qui rend au pauvre fidèle justice, le trône subsiste éternellement.

15 Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.

La verge et la correction donnent la sagesse; mais l'enfant livré à lui-même fait honte à sa mère.

16 Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.

Quand les impies croissent, le péché croît; mais leur chute réjouira les regards des justes.

17 Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.

Corrige ton fils, et il te donnera du repos, et procurera des délices à ton âme.

18 Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.

Privé de révélation, un peuple est sans frein; heureux, s'il garde la Loi!

19 Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.

Les discours ne corrigent point un serviteur; quand même il comprend, il n'obéit point.

20 Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!

Vois-tu cet homme prompt à parler? Il y a plus à espérer d'un fou que de lui.

21 Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.

Si l'on délicate son serviteur dès l'enfance, il finit par vouloir être fils.

22 Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.

L'homme colère excite les querelles, et celui qui s'échauffe, fait bien des fautes.

23 Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.

L'orgueil de l'homme l'abaisse; mais l'humble parvient à la gloire.

24 Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.

Qui entre en part avec le voleur, est son propre ennemi; il a entendu la malédiction, et il ne dénonce pas!

25 Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.

La peur des hommes tend un piège; mais qui se confie dans l'Éternel, est mis à couvert.

26 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.

Plusieurs cherchent les regards du souverain; mais de l'Éternel émane le jugement des hommes.

27 Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.

Le méchant est l'abomination du juste; et celui qui marche droit, l'abomination de l'impie.