Приповісті 28

1 Безбожні втіка́ють, коли й не жену́ться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчу́к.

Le méchant se sauve quand personne ne le poursuit, mais les justes sont pleins d’assurance comme un jeune lion.

2 Коли край провини́ться, то має багато воло́дарів, коли ж є люди́на розумна й знаю́ча, то де́ржиться довго.

À cause de l’iniquité d’un pays, ses princes sont nombreux; mais, par un homme intelligent qui a de la connaissance, la stabilité se prolonge.

3 Люди́на убога, що гно́бить нужде́нних, це зли́ва рвучка́, що хліба по ній не буває.

L’homme pauvre qui opprime les misérables est une pluie violente qui [ne laisse] point de pain.

4 Ті, хто Зако́н залиша́є, хвалять безбожних, а ті, хто Зако́н береже, на них бу́ряться.

Ceux qui abandonnent la loi louent les méchants, mais ceux qui gardent la loi leur font la guerre.

5 Люди лихі правосу́ддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.

Les hommes adonnés au mal ne comprennent pas le juste jugement, mais ceux qui cherchent l’Éternel comprennent tout.

6 Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводоро́гий, хоч він і бага́ч.

Mieux vaut le pauvre qui marche dans son intégrité, que l’homme pervers dans ses doubles voies, bien qu’il soit riche.

7 Хто Зако́н береже́, розумний той син, а хто во́диться із гультяя́ми, засоро́млює ба́тька свого́.

Qui garde la loi est un fils intelligent; mais le compagnon des débauchés fait honte à son père.

8 Хто мно́жить лихва́рським відсо́тком багатство своє, той для то́го грома́дить його, хто ласкавий для бідних.

Celui qui augmente son bien par l’intérêt et l’usure, l’amasse pour celui qui est bon pour les misérables.

9 Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того.

Qui détourne son oreille pour ne pas écouter la loi, sa prière même est une abomination.

10 Хто про́стих доводить блуди́ти дорогою зла, сам до ями своєї впаде́, а невинні пося́дуть добро.

Celui qui égare les hommes droits sur un mauvais chemin tombera lui-même dans la fosse qu’il aura creusée; mais les hommes intègres hériteront le bien.

11 Багата люди́на в оча́х своїх мудра, та розумний убогий розслі́дить її.

L’homme riche est sage à ses yeux, mais le pauvre qui est intelligent le sonde.

12 Велика пишно́та, як ті́шаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати люди́ну.

Quand les justes se réjouissent il y a beaucoup de gloire; mais quand les méchants se lèvent, les hommes se cachent.

13 Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.

Celui qui cache ses transgressions ne prospérera point, mais celui qui les confesse et les abandonne obtiendra miséricorde.

14 Блаженна люди́на, що завжди оба́чна, а хто ожорсто́чує серце своє, той впадає в лихе.

Bienheureux l’homme qui craint continuellement; mais celui qui endurcit son cœur tombera dans le malheur.

15 Лев ричу́чий й ведмі́дь ненаже́рливий — це безбожний володар над людом убогим.

Un lion rugissant et un ours à la poursuite de sa proie, c’est le dominateur méchant d’un peuple pauvre.

16 Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненави́сник заже́рливости буде мати дні довгі.

Le prince privé d’intelligence opprime beaucoup, [mais] celui qui hait le gain déshonnête prolongera [ses] jours.

17 Люди́на, обтя́жена за душогу́бство, втікає до гро́бу, — нехай її не підпира́ють!

L’homme chargé du sang d’une âme fuira jusqu’à la fosse, … qu’on ne le retienne pas!

18 Хто ходить невинний, той буде спасе́ний, а криводоро́гий впаде́ на одній із дорі́г.

Qui marche dans l’intégrité sera sauvé, mais qui suit tortueusement deux voies tombera une fois pour toutes.

19 Хто землю свою обробля́є, той наси́титься хлібом, а хто за марно́тним жене́ться, наси́титься вбогістю.

Qui laboure sa terre sera rassasié de pain, mais qui court après les fainéants sera rassasié de pauvreté.

20 Вірна люди́на багата на благослове́ння, а хто спішно збагачується, непокараним той не зали́шиться.

L’homme fidèle abonde en bénédictions, mais celui qui a hâte de s’enrichir ne demeurera pas innocent.

21 Увагу звертати на особу — не добре, бо й за кус хліба люди́на згріши́ть.

Faire acception des personnes n’est pas bien; même pour un morceau de pain un homme commettra une transgression.

22 Завидю́ща люди́на спішить до багатства, і не знає, що при́йде на неї нужда́.

L’homme qui a l’œil mauvais se hâte pour avoir des richesses, et il ne sait pas que la disette viendra sur lui.

23 Хто напоумля́є люди́ну, той знахо́дить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лести́ть язиком.

Celui qui reprend un homme trouvera la faveur dans la suite, plutôt que celui qui flatte de la langue.

24 Хто батька свого й свою матір грабує і каже: „Це не гріх“, той розбійнику друг.

Qui dépouille son père et sa mère, et dit: Ce n’est point une transgression, celui-là est compagnon du destructeur.

25 Захла́нний викликує сварку, хто ж має наді́ю на Господа, буде наси́чений.

Celui qui a l’âme altière excite la querelle; mais qui se confie en l’Éternel sera engraissé.

26 Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний.

Qui se confie en son propre cœur est un sot; mais qui marche dans la sagesse, celui-là sera délivré.

27 Хто дає немаю́чому, той недостатку не знатиме, хто́ ж свої очі ховає від нього, той зазна́є багато проклять.

Qui donne au pauvre ne manquera de rien, mais qui détourne les yeux sera comblé de malédictions.

28 Коли підійма́ються лю́ди безбожні, люди́на ховається, а як гинуть вони, то мно́жаться праведні.

Quand les méchants se lèvent, les hommes se cachent; mais quand ils périssent, les justes se multiplient.