Приповісті 26

1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.

Come la neve non conviene all’estate, né la pioggia al tempo della mèsse, così non conviene la gloria allo stolto.

2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.

Come il passero vaga qua e là e la rondine vola, così la maledizione senza motivo, non raggiunge l’effetto.

3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.

La frusta per il cavallo, la briglia per l’asino, e il bastone per il dosso degli stolti.

4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.

Non rispondere allo stolto secondo la sua follia, che tu non gli abbia a somigliare.

5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.

Rispondi allo stolto secondo la sua follia, perché non abbia a credersi savio.

6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.

Chi affida messaggi a uno stolto si taglia i piedi e s’abbevera di pene.

7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.

Come le gambe dello zoppo son senza forza, così è una massima in bocca degli stolti.

8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.

Chi onora uno stolto fa come chi getta una gemma in un mucchio di sassi.

9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.

Una massima in bocca agli stolti è come un ramo spinoso in mano a un ubriaco.

10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.

Chi impiega lo stolto e il primo che capita, è come un arciere che ferisce tutti.

11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.

Lo stolto che ricade nella sua follia, è come il cane che torna al suo vomito.

12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.

Hai tu visto un uomo che si crede savio? C’è più da sperare da uno stolto che da lui.

13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“

Il pigro dice: “C’è un leone nella strada, c’è un leone per le vie!”

14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.

Come la porta si volge sui cardini così il pigro sul suo letto.

15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.

Il pigro tuffa la mano nel piatto; gli par fatica riportarla alla bocca.

16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.

Il pigro si crede più savio di sette uomini che dànno risposte sensate.

17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.

Il passante che si riscalda per una contesa che non lo concerne, è come chi afferra un cane per le orecchie.

18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,

Come un pazzo che avventa tizzoni, frecce e morte,

19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“

così è colui che inganna il prossimo, e dice: “Ho fatto per ridere!”

20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.

Quando mancan le legna, il fuoco si spegne; e quando non c’è maldicente, cessan le contese.

21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.

Come il carbone da la brace, e le legna dànno la fiamma, così l’uomo rissoso accende le liti.

22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.

Le parole del maldicente son come ghiottonerie, e penetrano fino nell’intimo delle viscere.

23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —

Labbra ardenti e un cuor malvagio son come schiuma d’argento spalmata sopra un vaso di terra.

24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:

Chi odia, parla con dissimulazione; ma, dentro, cova la frode.

25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!

Quando parla con voce graziosa, non te ne fidare, perché ha sette abominazioni in cuore.

26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.

L’odio suo si nasconde sotto la finzione, ma la sua malvagità si rivelerà nell’assemblea.

27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.

Chi scava una fossa vi cadrà, e la pietra torna addosso a chi la rotola.

28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.

La lingua bugiarda odia quelli che ha ferito, e la bocca lusinghiera produce rovina.