Приповісті 26

1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.

Comme la neige en été, et comme la pluie dans la moisson, ainsi la gloire ne sied pas à un sot.

2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.

Comme le moineau qui va çà et là, et l’hirondelle qui vole, ainsi la malédiction sans cause n’arrivera point.

3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.

Le fouet est pour le cheval, la bride pour l’âne, et la verge pour le dos des sots.

4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.

Ne réponds pas au sot selon sa folie, de peur que toi aussi tu ne lui ressembles.

5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.

Réponds au sot selon sa folie, de peur qu’il ne soit sage à ses propres yeux.

6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.

Celui qui envoie des messages par la main d’un sot, se coupe les pieds [et] boit l’injustice.

7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.

Les jambes du boiteux sont sans force: tel est un proverbe dans la bouche des sots.

8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.

Celui qui donne de la gloire à un sot, c’est comme un sachet de pierres précieuses dans un tas de pierres.

9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.

Une épine qui entre dans la main d’un homme ivre, tel est un proverbe dans la bouche des sots.

10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.

Le puissant use de violence envers tout le monde: il prend à gages le sot et il prend à gages les passants.

11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.

Comme le chien retourne à son vomissement, le sot répète sa folie.

12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.

As-tu vu un homme sage à ses propres yeux? Il y a plus d’espoir pour un sot que pour lui.

13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“

Le paresseux dit: Il y a un [lion] rugissant sur le chemin, un lion dans les rues.

14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.

La porte tourne sur ses gonds, et le paresseux sur son lit.

15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.

Le paresseux enfonce sa main dans le plat, il est las de la ramener à sa bouche.

16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.

Le paresseux est plus sage à ses yeux que sept [hommes] qui répondent avec bon sens.

17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.

Il saisit un chien par les oreilles, celui qui, en passant, s’emporte pour une dispute qui n’est pas la sienne.

18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,

Comme un fou qui jette des brandons, des flèches, et la mort,

19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“

ainsi est l’homme qui trompe son prochain, et qui dit: N’était-ce pas pour plaisanter?

20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.

Faute de bois, le feu s’éteint; et, quand il n’y a plus de rapporteurs, la querelle s’apaise.

21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.

Du charbon sur le brasier et du bois sur le feu, ainsi est l’homme querelleur pour échauffer les disputes.

22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.

Les paroles du rapporteur sont comme des friandises, et elles descendent jusqu’au-dedans des entrailles.

23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —

Les lèvres brûlantes et le cœur mauvais sont comme de la litharge d’argent appliquée sur un vase de terre.

24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:

Celui qui hait se déguise par ses lèvres; mais au-dedans de lui il nourrit la fraude.

25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!

Quand il rend sa voix gracieuse, ne le crois point, car il y a sept abominations dans son cœur.

26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.

La haine se cache-t-elle sous la dissimulation, sa méchanceté sera découverte dans la congrégation.

27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.

Qui creuse une fosse y tombera, et la pierre retournera sur celui qui la roule.

28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.

La langue fausse hait ceux qu’elle a écrasés, et la bouche flatteuse amène la ruine.