Приповісті 26
1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
Like snow in summer, and as rain in harvest, so honor is not fitting for a fool.
2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
Like a fluttering sparrow, like a darting swallow, so the undeserved curse doesn’t come to rest.
3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
A whip is for the horse, a bridle for the donkey, and a rod for the back of fools!
4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
Don’t answer a fool according to his folly, lest you also be like him.
5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
Answer a fool according to his folly, lest he be wise in his own eyes.
6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
One who sends a message by the hand of a fool is cutting off feet and drinking violence.
7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
Like the legs of the lame that hang loose, so is a parable in the mouth of fools.
8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
As one who binds a stone in a sling, so is he who gives honor to a fool.
9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
Like a thorn bush that goes into the hand of a drunkard, so is a parable in the mouth of fools.
10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
As an archer who wounds all, so is he who hires a fool or he who hires those who pass by.
11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
As a dog that returns to his vomit, so is a fool who repeats his folly.
12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
Do you see a man wise in his own eyes? There is more hope for a fool than for him.
13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
The sluggard says, “There is a lion in the road! A fierce lion roams the streets!”
14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
As the door turns on its hinges, so does the sluggard on his bed.
15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
The sluggard buries his hand in the dish. He is too lazy to bring it back to his mouth.
16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
The sluggard is wiser in his own eyes than seven men who answer with discretion.
17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
Like one who grabs a dog’s ears is one who passes by and meddles in a quarrel not his own.
18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
Like a madman who shoots torches, arrows, and death,
19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
is the man who deceives his neighbor and says, “Am I not joking?”
20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
For lack of wood a fire goes out. Without gossip, a quarrel dies down.
21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
As coals are to hot embers, and wood to fire, so is a contentious man to kindling strife.
22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
The words of a whisperer are as dainty morsels, they go down into the innermost parts.
23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
Like silver dross on an earthen vessel are the lips of a fervent one with an evil heart.
24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
A malicious man disguises himself with his lips, but he harbors evil in his heart.
25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
When his speech is charming, don’t believe him, for there are seven abominations in his heart.
26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
His malice may be concealed by deception, but his wickedness will be exposed in the assembly.
27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
Whoever digs a pit shall fall into it. Whoever rolls a stone, it will come back on him.
28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
A lying tongue hates those it hurts; and a flattering mouth works ruin.
