Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
If thou sit to sup at the table of a prince, consider attentively the things set before thee:
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
and apply thine hand, knowing that it behoves thee to prepare such [meats]: but if thou art very insatiable,
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
desire not his provisions; for these belong to a false life.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
If thou art poor, measure not thyself with a rich man; but refrain thyself in thy wisdom.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
If thou shouldest fix thine eye upon him, he will disappear; for wings like an eagle's are prepared for him, and he returns to the house of his master.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Sup not with an envious man, neither desire thou his meats:
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
so he eats and drinks as if any one should swallow a hair, and do not bring him in to thyself, nor eat thy morsel with him:
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
for he will vomit it up, and spoil thy fair words.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Say nothing in the ears of a fool, lest at any time he sneer at thy wise words.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Remove not the ancient landmarks; and enter not upon the possession of the fatherless:
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
for the Lord is their redeemer; he is mighty, and will plead their cause with thee.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Apply thine heart to instruction, and prepare thine ears for words of discretion.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Refrain not from chastening a child; for if thou beat him with the rod, he shall not die.
For thou shalt beat him with the rod, and shalt deliver his soul from death. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Son, if thy heart be wise, thou shalt also gladden my heart;
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
and thy lips shall converse with my lips, if they be right.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Let not thine heart envy sinners: but be thou in the fear of the Lord all the day.
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
For if thou shouldest keep these things, thou shalt have posterity; and thine hope shall not be removed.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Hear, [my] son, and be wise, and rightly direct the thoughts of thine heart.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Be not a wine-bibber, neither continue long at feasts, and purchases of flesh:
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
for every drunkard and whoremonger shall be poor; and every sluggard shall clothe himself with tatters and ragged garments.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Hearken, [my] son, to thy father which begot thee, and despise not [thy mother] because she is grown old.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
A righteous father brings up [his children] well; and his soul rejoices over a wise son.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Let thy father and thy mother rejoice over thee, and let her that bore thee be glad.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
[My] son, give me thine heart, and let thine eyes observe my ways.
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
For a strange house is a vessel full of holes; and a strange well is narrow.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
For such a one shall perish suddenly; and every transgressor shall be cut off.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
Who [has] woe? who trouble? who [has] quarrels? and who vexations and disputes? who [has] bruises without a cause? whose eyes are livid?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Are not those of them that stay long at wine? [are] not [those] of them that haunt [the places] where banquets are? Be not drunk with wine; but converse with just men, and converse [with them] openly.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
For if thou shouldest set thine eyes on bowls and cups, thou shalt afterwards go more naked than a pestle.
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
But at last [such a one] stretches himself out as one smitten by a serpent, and venom is diffused through him as by a horned serpent.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Whenever thine eyes shall behold a strange woman, then thy mouth shall speak perverse things.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
And thou shalt lie as in the midst of the sea, and as a pilot in a great storm.
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
And thou shalt say, They smote me, and I was not pained; and they mocked me, and I knew it not: when will it be morning, that I may go and seek those with whom I may go in company?
