Приповісті 21
1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
Rano velona eo an-tànan’ i Jehovah ny fon’ ny mpanjaka, Ka tarihiny amin’ izay tiany.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
Ataon’ ny olona ho marina avokoa ny lalana rehetra alehany; Fa Jehovah ihany no Mpandanja ny fo.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
Ny hanao izay marina sy mahitsy No sitrak’ i Jehovah mihoatra noho ny fanatitra alatsa-drà.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
Ny fiandranandran’ ny maso sy ny fiavonavon’ ny fo Izay jiron’ ny ratsy fanahy dia ota.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
Ny hevitry ny mazoto dia mampanan-karena; Fa ny maimaika rehetra dia halahelo ihany.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
Ny fahazoan-karena amin’ ny lela mandainga Dia fofonaina mihelina ho an’ izay mitady fahafatesana.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
Ny fitohatohan’ ny ratsy fanahy hamongotra azy, Satria mandà tsy hanao izay marina izy.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
Miolikolika ny lalan’ ny mavesa-keloka; Fa mahitsy ny ataon’ ny madio.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
Aleo mitoetra eo an-joron’ ny tampon-trano Toy izay hiray trano amin’ ny vehivavy tia ady.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
Ny fanahin’ ny ratsy fanahy maniry ny ratsy, Ka na dia ny havany aza tsy mahita fitia eo imasony.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
Raha ampijalina ny mpaniratsira, dia ho hendry ny kely saina; Ary raha toroan-kevitra ny hendry, dia hahazo fahalalana izy.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
Ny Iray Marina no mandinika ny tranon’ ny ratsy fanahy Ka mamarina azy ho amin’ ny loza.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Izay manentsin-tadiny amin’ ny fitarainan’ ny malahelo, Dia mba hitaraina kosa izy, fa tsy hohenoina.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
Ny fanomezana mangingina mampionona ny fahatezerana, Ary ny kolikoly amin’ ny takona mampitsahatra ny fahavinirana mafy.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
Fifalian’ ny marina ny hanao araka ny rariny; Fa zava-mahatahotra ny mpanao ratsy kosa izany.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
Ny olona izay mivily miala amin’ ny lalan’ ny fahendrena Dia hitoetra ao amin’ ny fivorian’ ny fanahin’ ny maty.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
Izay tia fanaranam-po dia olona halahelo, Eny, izay tia divay sy diloilo tsy mba hanan-karena.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
Ny ratsy fanahy dia ho avotry ny marina, Ary ny mpivadika ho solon’ ny mahitsy.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
Aleo mitoetra any an-efitra Toy izay amin’ ny vehivavy tia ady sady foizina.
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
Harena mahafinaritra sy diloilo no ao amin’ ny tranon’ ny hendry; Fa ny adala mandany azy.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
Izay fatra-panaraka fahamarinana sy famindram-po Dia hahazo fiainana sy fahamarinana ary voninahitra.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
Ny hendry mananika ny vohitry ny mahery Ka mandrodana ny fiarovana mafy izay itokiany.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
Izay miambina ny vavany sy ny lelany Dia miaro ny fanahiny tsy ho azom-pahoriana.
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
Izay mirehareha sy miavonavona no atao hoe mpaniratsira, Dia izay olona fatra-piavonavona.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
Ny fanirian’ ny malaina hahafaty azy, Satria ny tànany tsy mety miasa tsinona;
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
Maniry fatratra mandritra ny andro izy; Fa ny marina kosa manome ka tsy mba mahihitra.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
Ny fanatitry ny ratsy fanahy dia fahavetavetana, Ka indrindra raha amin’ ny sain-dratsy no itondrany azy.
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
Ho faty ny vavolombelona mandainga; Fa izay mihaino dia hiteny mandrakariva.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
Ny ratsy fanahy mampiseho ny fahasahisahiany amin’ ny tarehiny; Fa ny marina kosa dia mihevitra izay halehany.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
Tsy misy fahendrena, na fahalalana, Na fisainana mahaleo an’ i Jehovah.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
Voaomana ny soavaly ho amin’ ny andro iadiana; Fa an’ i Jehovah ihany ny fandresena.
