Приповісті 2

1 Сину мій, якщо при́ймеш слова мої ти, а нака́зи мої при собі заховаєш,

Moj sin, če boš sprejel moje besede in moje zapovedi skril s seboj,

2 щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихи́лиш до розуму,

tako da boš svoje uho nagnil k modrosti in svoje srce usmeril k razumevanju;

3 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,

da, če kličeš za spoznanjem in svoj glas dvigaš za razumevanjem,

4 якщо бу́деш шукати його, немов срі́бла, і бу́деш його ти пошу́кувати, як тих схо́ваних ска́рбів, —

če jo iščeš kakor srebro in preiskuješ za njo kakor za skritimi zakladi,

5 тоді зрозумієш страх Господній, і зна́йдеш ти Богопізна́ння, —

potem boš razumel Gospodov strah in našel spoznanje Boga.

6 бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання́ й розум!

Kajti Gospod daje modrost. Iz njegovih ust prihajata spoznanje in razumevanje.

7 Він спасі́ння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,

Zdravo modrost shranjuje za pravičnega, on je majhen ščit tem, ki hodijo pošteno.

8 щоб справедливих стежо́к стерегти́, і береже́ Він дорогу Своїх богобі́йних!

Čuva steze sodbe in varuje pot svojih svetih.

9 Тоді ти збагне́ш справедливість та право, і простоту́, всіляку доро́гу добра,

Potem boš razumel pravičnost, sodbo in nepristranskost, da, vsako dobro stezo.

10 бо мудрість уві́йде до серця твого́, і буде приємне знання́ для твоєї душі!

Kadar v tvoje srce vstopa modrost in je spoznanje prijetno tvoji duši,

11 розва́жність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегти́ме,

te bo varovala preudarnost, razumevanje te bo ohranilo,

12 щоб тебе врятувати від злої дороги, від люди́ни, що каже лукаве,

da te osvobodi pred potjo zlega človeka. Pred človekom, ki govori kljubovalne stvari,

13 від тих, хто стежки́ простоти́ покидає, щоб ходити доро́гами те́мряви,

ki zapušča steze poštenosti, da hodi po poteh teme,

14 що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого,

ki se veseli, da počne zlo in se razveseljuje v kljubovalnosti zlobnih,

15 що стежки́ їхні круті, і відхо́дять своїми путя́ми, —

katerega poti so sprijene, oni pa kljubujejo na svojih stezah.

16 щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́,

Da te osvobodi pred tujo žensko, celó pred tujko, ki laska s svojimi besedami,

17 що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, —

ki se odpoveduje vodniku svoje mladosti in pozablja zavezo svojega Boga.

18 вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих,

Kajti njena hiša se nagiba k smrti in njene steze k mrtvim.

19 ніхто́, хто входить до неї, не ве́рнеться, і сте́жки життя не дося́гне, —

Nihče, ki gre k njej, se ne vrne ponovno niti se ne oprime stezá življenja.

20 щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки́ справедливих беріг!

Da boš lahko hodil po poti dobrih ljudi in se držal stezá pravičnih.

21 Бо заме́шкають праведні землю, і невинні зоста́нуться в ній,

Kajti iskreni bodo prebivali v deželi in popolni bodo preostali v njej.

22 а безбожні з землі будуть ви́гублені, і повирива́ються з неї невірні!

Toda zlobni bodo iztrebljeni z zemlje in prestopniki bodo izkoreninjeni iz nje.