Приповісті 17

1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.

Pito ou manje yon grenn bannann chèch ak kè poze pase pou ou fè gwo fèt nan mitan dezagreman.

2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.

Yon esklav ki gen konprann va chèf sou yon pitit ki fè papa l' wont. L'a jwenn pa l' nan eritaj papa a tankou tout pitit.

3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.

Se dife sèl ki ka fè ou konnen si lò osinon ajan ou genyen an se bon kalite. Konsa tou, se Seyè a sèl ki konnen sa ki nan kè moun.

4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.

Mechan yo toujou prèt pou koute moun k'ap di move pawòl. Zòrèy mantò yo toujou louvri pou koute moun k'ap bay manti.

5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.

Lè w'ap pase yon pòv malere nan betiz, se Bondye ki fè l' la w'ap derespekte. Moun ki kontan lè malè rive yon lòt, Bondye ap pini l'.

6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.

Pitit pitit se rekonpans granmoun. Manman ak papa se kontantman pitit.

7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.

Yon moun sòt pa ka di anyen ki bon. Konsa tou, yon moun serye pa nan bay manti.

8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.

Moun ki sèvi ak lajan pou pran tèt moun konprann lajan se wanga. Yo kwè se pou yo reyisi nan tou sa y'ap fè.

9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.

Si ou vle moun renmen ou, padonnen lè yo fè ou mal. Si w'ap mache repete bagay moun fè ki mal, w'ap mete zanmi dozado.

10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.

Lè ou fè yon moun ki gen konprann repwòch, sa touche kè l'. Men, ata san kout baton p'ap chanje yon moun sòt.

11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

Mechan toujou ap fè rebelyon, men y'a voye yon sanmanman regle avè l'.

12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.

Pito ou kontre ak yon manman lous k'ap chache pitit li pase pou ou tonbe sou yon moun fou foli moute.

13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.

Si ou aji mal avèk moun ki fè ou byen, malè ap toujou rive lakay ou.

14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!

Lè yon kont pete, se tankou dlo ki kase dig kannal. Anvan batay mete pye, chape kò ou.

15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.

Se de kalite moun Seyè a pa ka sipòte: moun k'ap kondannen inonsan ak moun k'ap pran pou mechan yo.

16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?

Yon moun sòt te mèt gen kont lajan nan men l', li p'ap janm ka gen konesans. Li pa gen konprann.

17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.

Yon bon zanmi p'ap janm trayi. Jou malè l'ap tankou yon frè pou ou.

18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.

Fòk yon moun pèdi tèt li nèt pou l' garanti dèt yon lòt moun.

19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

Moun ki renmen chache kont renmen fè sa ki mal. Moun k'ap pale avèk awogans, se moun k'ap mache ak sèkèy yo anba bra yo.

20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.

Yon moun ki pa gen bon lide nan tèt li p'ap janm gen kè kontan. Moun ki gen move lang ap toujou nan traka.

21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.

Se lapenn pou yon papa ki fè yon pitit ki san konprann. Papa yon pitit sòt p'ap janm gen kè kontan.

22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.

Kè kontan bay lasante. Men, lè ou kagou, w'ap deperi sou pye.

23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.

Malveyan pran lajan nan men moun pou enpoze jistis fèt.

24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.

Yon moun ki gen bon konprann toujou ap chache konesans. Men, moun sòt pa konn sa li vle.

25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.

Yon timoun ki san konprann, se chagren pou papa l', se gwo lapenn pou manman l' ki fè l'.

26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!

Se pa jistis pou inonsan peye pou koupab. Pa gen jistis lè yo bat moun ki pa fè mal.

27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.

Moun ki gen konesans pa nan pale anpil. Moun ki rete dousman se moun ki gen konprann.

28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.

Moun ki gen lespri pa janm cho pou pale. Men moun sòt, lè yo rete ak bouch yo fèmen, yo pase pou moun ki gen konprann.