Приповісті 15
1 Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
Une réponse douce détourne la fureur, mais la parole blessante excite la colère.
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
La langue des sages fait valoir la connaissance, mais la bouche des sots fait jaillir la folie.
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
Les yeux de l’Éternel sont en tout lieu, regardant les méchants et les bons.
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
La bénignité de la langue est un arbre de vie, mais la perversité en elle est un brisement d’esprit.
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
Le fou méprise l’instruction de son père, mais celui qui a égard à la répréhension devient avisé.
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
Dans la maison du juste il y a un grand trésor, mais dans le revenu du méchant il y a du trouble.
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
Les lèvres des sages répandent la connaissance, mais le cœur des sots ne fait pas ainsi.
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
Le sacrifice des méchants est en abomination à l’Éternel, mais la prière des hommes droits lui est agréable.
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
La voie du méchant est en abomination à l’Éternel, mais il aime celui qui poursuit la justice.
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
Une discipline fâcheuse attend celui qui abandonne le [droit] sentier; celui qui hait la correction mourra.
Le shéol et l’abîme sont devant l’Éternel, combien plus les cœurs des fils des hommes! (Sheol h7585)
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
Le moqueur n’aime pas celui qui le reprend; il ne va pas vers les sages.
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
Le cœur joyeux égaie le visage, mais par le chagrin du cœur l’esprit est abattu.
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
Le cœur de l’homme intelligent cherche la connaissance, mais la bouche des sots se repaît de folie.
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
Tous les jours du malheureux sont mauvais, mais le cœur heureux est un festin continuel.
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
Mieux vaut peu, avec la crainte de l’Éternel, qu’un grand trésor avec du trouble.
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
Mieux vaut un repas d’herbes, et de l’amour, qu’un bœuf engraissé, et de la haine.
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
L’homme violent excite la querelle, mais celui qui est lent à la colère apaise la dispute.
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
La voie du paresseux est comme une haie d’épines, mais le sentier des hommes droits est aplani.
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
Un fils sage réjouit son père, mais l’homme insensé méprise sa mère.
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
La folie est la joie de celui qui est dépourvu de sens, mais l’homme intelligent règle ses pas.
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
Les projets échouent là où il n’y a point de conseil, mais, par la multitude des conseillers, ils réussissent.
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Il y a de la joie pour un homme dans la réponse de sa bouche; et une parole [dite] en son temps, combien elle est bonne!
Le sentier de la vie est en haut pour les intelligents, afin qu’ils se détournent du shéol, en bas. (Sheol h7585)
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
L’Éternel démolit la maison des orgueilleux, mais il rend ferme la borne de la veuve.
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
Les machinations de l’inique sont en abomination à l’Éternel, mais les paroles pures [lui] sont agréables.
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
Celui qui cherche le gain déshonnête trouble sa maison, mais celui qui hait les dons vivra.
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
Le cœur du juste réfléchit pour répondre, mais la bouche des méchants fait jaillir les choses mauvaises.
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
L’Éternel est loin des méchants, mais il écoute la prière des justes.
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
Ce qui éclaire les yeux réjouit le cœur; une bonne nouvelle engraisse les os.
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
L’oreille qui écoute la répréhension de vie logera au milieu des sages.
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
Celui qui rejette l’instruction méprise sa vie; mais celui qui écoute la répréhension acquiert du sens.
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
La crainte de l’Éternel est la discipline de la sagesse, et l’abaissement va devant la gloire.
