Приповісті 15
1 Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
A soft answer turneth away wrath: but grievous words stir up anger.
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
The tongue of the wise useth knowledge aright: but the mouth of fools poureth out foolishness.
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
The eyes of the LORD are in every place, beholding the evil and the good.
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
A wholesome tongue is a tree of life: but perverseness in it is a breach in the spirit.
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
A fool despiseth his father’s instruction: but he that regardeth reproof is prudent.
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
In the house of the righteous is much treasure: but in the revenues of the wicked is trouble.
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
The lips of the wise disperse knowledge: but the heart of the foolish doeth not so.
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
The sacrifice of the wicked is an abomination to the LORD: but the prayer of the upright is his delight.
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
The way of the wicked is an abomination to the LORD: but he loveth him that followeth after righteousness.
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
Correction is grievous to him that forsaketh the way: and he that hateth reproof shall die.
Hell and destruction are before the LORD: how much more then the hearts of the children of men? (Sheol h7585)
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
A scorner loveth not one that reproveth him: neither will he go to the wise.
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
A merry heart maketh a cheerful countenance: but by sorrow of the heart the spirit is broken.
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
The heart of him that hath understanding seeketh knowledge: but the mouth of fools feedeth on foolishness.
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
All the days of the afflicted are evil: but he that is of a merry heart hath a continual feast.
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
Better is little with the fear of the LORD than great treasure and trouble with it.
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
Better is a dinner of herbs where love is, than a stalled ox and hatred with it.
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
A wrathful man stirreth up strife: but he that is slow to anger appeaseth strife.
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
The way of the slothful man is as an hedge of thorns: but the way of the righteous is made plain.
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
A wise son maketh a glad father: but a foolish man despiseth his mother.
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
Folly is joy to him that is destitute of wisdom: but a man of understanding walketh uprightly.
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
Without counsel purposes are disappointed: but in the multitude of counsellors they are established.
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
A man hath joy by the answer of his mouth: and a word spoken in due season, how good it is!
The way of life is above to the wise, that he may depart from hell beneath. (Sheol h7585)
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
The LORD will destroy the house of the proud: but he will establish the border of the widow.
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
The thoughts of the wicked are an abomination to the LORD: but the words of the pure are pleasant words.
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
He that is greedy of gain troubleth his own house; but he that hateth bribes shall live.
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
The heart of the righteous studieth to answer: but the mouth of the wicked poureth out evil things.
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
The LORD is far from the wicked: but he heareth the prayer of the righteous.
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
The light of the eyes rejoiceth the heart: and a good report maketh the bones fat.
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
The ear that heareth the reproof of life abideth among the wise.
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
He that refuseth instruction despiseth his own soul: but he that heareth reproof getteth understanding.
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
The fear of the LORD is the instruction of wisdom; and before honour is humility.
