Приповісті 14

1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.

Bon konprann yon fanm fè kay li mache byen. Men, yon fanm sòt ap kraze kay li ak pwòp men li.

2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.

Moun ki mache dwat, se yo ki gen krentif pou Seyè a. Men, moun k'ap mache kwochi pa pran Bondye pou anyen.

3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.

Pawòl nan bouch moun san konprann, se fwèt pou dèyè yo. Men, pawòl nan bouch moun ki gen bon konprann, se pwoteksyon yo.

4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.

Kote ki pa gen bèf pou rale chari pa gen rekòt. Lè bèt ou anfòm w'ap fè bon rekòt.

5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.

Yon bon temwen p'ap bay manti. Yon fo temwen p'ap di verite.

6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.

Moun ki gen lògèy plen kè yo, yo mèt chache konesans, yo p'ap janm jwenn li. Men, pou moun ki gen lespri, se bagay fasil.

7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.

Pa pwoche bò kote moun san konprann. Se pa anba bouch yo w'ap pran anyen.

8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.

Moun ki gen bon konprann konnen sa l'ap fè. Moun sòt mete nan tèt li li konnen, men se tèt li l'ap twonpe.

9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.

Moun sòt pran peche sèvi jwèt. Men, moun k'ap mache dwat pare pou rekonèt tò yo.

10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

Lè ou nan lapenn, se ou ki konnen sa w'ap soufri. Konsa tou, lè kè ou kontan, pesonn pa ka kontan avè ou.

11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.

Fanmi mechan yo gen pou disparèt. Men, fanmi moun k'ap mache dwat yo gen pou devlope.

12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.

Chemen ou kwè ki bon an, se li ki mennen tou dwat nan lanmò.

13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.

Ou mèt ap ri, kè ou ka nan lapenn. Apre kontantman, se kè sere.

14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.

Moun k'ap fè sa ki mal ap jwenn sa l'ap chache a. Konsa tou, moun k'ap fè byen an ap jwenn rekonpans li.

15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.

Yon moun sòt ap kwè tou sa yo di l'. Men, moun ki gen konprann veye kote l'ap mete pye l'.

16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.

Moun ki gen bon konprann pran prekosyon yo, yo egzante malè. Moun sòt yo awogan, yo toujou konprann zafè yo bon.

17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.

Lè yon moun gen san wo, l'ap toujou fè betiz. Men, moun ki kalkile anvan ap toujou rete kè pòpòz.

18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.

Moun san konprann aji tankou moun fou. Men, rekonpans moun ki gen lespri se konesans.

19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.

Move moun gen pou wete chapo devan bon moun. Moun mechan gen pou bese tèt devan moun k'ap mache dwat yo.

20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.

Lè ou pòv, ou pa gen zanmi. Lè ou rich, ou plen zanmi.

21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.

Se yon peche ou fè lè ou meprize frè parèy ou. Men, ala bon sa bon pou moun ki gen pitye pou pòv malere!

22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.

Lè w'ap chache fè sa ki mal, ou pèdi chemen ou. Men, lè w'ap chache fè sa ki byen, moun ap toujou renmen ou, yo p'ap janm lage ou.

23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.

Travay, w'a jwenn tou sa ou bezwen. Rete chita ap pale anpil ap rann ou pòv.

24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.

Rekonpans moun ki gen konprann se konesans. Moun san konprann ap toujou aji tankou moun sòt.

25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.

Lè yon temwen di laverite, li sove lavi inonsan. Lè li bay manti, li twonpe jij yo.

26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.

Lè yon moun gen krentif pou Bondye, li gen kote pou l' apiye. Pitit li yo ap jwenn pwoteksyon bò kot Bondye.

27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.

Gen krentif pou Bondye, w'a gen lavi. Ou p'ap tonbe lè lavi ou an danje.

28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.

Tout pouvwa yon wa, se lè peyi l'ap kòmande a gen anpil moun. Men, lè pa gen moun nan peyi a, wa a pa vo anyen.

29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.

Moun ki pa fè kòlè fasil, se moun ki gen bon konprann. Men, moun ki gen san wo fè wè jan li sòt.

30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.

Lè ou gen kè ou poze, ou kenbe kò ou an sante. Men, anvye sò lòt moun se tankou yon maladi k'ap manje ou nan zo.

31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.

Lè w'ap peze pòv malere, se Bondye ki fè l' la w'ap derespekte. Men, lè ou aji byen ak pòv, se pi bèl sèvis ou ka rann Bondye.

32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

Mechanste mechan an, se sa k'ap jete l' atè. Men, moun ki fè sa ki byen, y'ap pwoteje l' menm lè lavi l' an danje.

33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.

Moun ki gen konprann, se tout tan y'ap chache konnen. Men, moun sòt pa chache konnen anyen.

34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.

Lè gen jistis nan yon peyi, sa leve peyi a. Men, peche lenjistis se yon wont pou yon nasyon.

35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.

Wa a kontan lè moun k'ap travay avè l' yo fè travay yo byen. Men, l'ap move sou moun k'ap fè travay yo mal.