Приповісті 13

1 Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.

L'enfant sage écoute l'avis de son père: mais le moqueur n'écoute pas la réprimande.

2 З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.

Par les fruits de sa bouche l'homme est rassasié de biens; mais la convoitise des infidèles [recueille] l'injure.

3 Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.

Qui surveille sa bouche, met en sûreté sa vie; pour qui tient ses lèvres ouvertes, la ruine est là.

4 Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.

L'appétit des paresseux est avide, et ne le mène à rien; mais l'appétit des diligents est entièrement satisfait.

5 Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.

Le juste a le langage menteur en aversion; mais le méchant diffame et outrage.

6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.

La justice préserve l'innocence, mais l'impiété cause la ruine du pécheur.

7 Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.

Tel fait le riche, qui n'a rien du tout; tel fait le pauvre, qui a beaucoup de bien.

8 Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.

Avec des richesses on rachète sa vie; mais le pauvre n'a pas de menaces à entendre.

9 Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.

La lumière des justes a toujours un riant éclat; mais la lampe des impies s'éteint.

10 Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.

Par l'orgueil on ne fait naître que des rixes; mais ceux qui accueillent un conseil, possèdent la sagesse.

11 Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.

La richesse se dissipe plus vite qu'un souffle; mais celui qui amasse dans sa main, l'accroît.

12 Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.

L'espoir différé rend le cœur malade; mais le souhait accompli est un arbre de vie.

13 Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.

Qui méprise la Parole, se perd; mais qui respecte la Loi, sera récompensé.

14 Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.

La doctrine du sage est une source de vie, faisant échapper aux lacs de la mort.

15 Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.

Un bon esprit concilie la faveur; mais la voie des perfides est pénible.

16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.

Tout homme prudent agit avec jugement; mais l'insensé déploie de la folie.

17 Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.

Un messager infidèle tombe dans le malheur; mais un envoyé sûr fait du bien.

18 Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.

Indigence et honte pour qui déserte la discipline; mais qui a égard à la correction, parvient à la gloire.

19 Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.

Un souhait accompli est doux au cœur; et ce que les fous abhorrent, c'est de fuir le mal.

20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.

Hante les sages, et sage tu seras; mais qui se plaît avec les fous, se déprave.

21 Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.

Le malheur poursuit les pécheurs, mais le bonheur est la rétribution des justes.

22 Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.

L'homme de bien laisse son héritage aux enfants de ses enfants, mais l'opulence du pécheur est réservée pour le juste.

23 Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.

Le défrichement du pauvre donne abondance de denrées; mais tel se ruine, faute de justice.

24 Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.

Epargner la verge, c'est haïr son enfant; mais c'est l'aimer que de veiller à sa correction.

25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.

Le juste mange à satisfaire sa faim; mais le ventre des impies ressent la disette.