Приповісті 12
1 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
El que ama el castigo ama la sabiduría; mas el que aborrece la reprensión, es carnal.
2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
El bueno alcanzará favor del SEÑOR; mas él condenará al hombre de malos pensamientos.
3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
El hombre no se afirmará por medio de la impiedad; mas la raíz de los justos no será movida.
4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
La mujer virtuosa es corona de su marido; mas la mala, como carcoma en sus huesos.
5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
Los pensamientos de los justos son rectitud; mas las astucias de los impíos, engaño.
6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
Las palabras de los impíos son para asechar la sangre; mas la boca de los rectos los librará.
7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
Dios trastornará a los impíos, y no serán más; pero la casa de los justos permanecerá.
8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
Según su sabiduría es alabado el hombre; mas el perverso de corazón será menospreciado.
9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
Mejor es el que se menosprecie y se hace siervo, que el que se precia, y carece de pan.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
El justo tiene misericordia aun a su bestia; mas las piedad de los impíos es crueldad.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
El que labra su tierra, se saciará de pan; mas el que sigue a los vagabundos es falto de entendimiento.
12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
Desea el impío la red de los malos; mas la raíz de los justos dará fruto.
13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
El impío es enredado en la prevaricación de sus labios; mas el justo saldrá de la tribulación.
14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
El hombre será saciado de bien del fruto de su boca; y la paga de las manos del hombre le será dada.
15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
El camino del loco es derecho en su opinión; mas el que escucha al consejo es sabio.
16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
El loco al momento da a conocer su ira; mas el que cubre la injuria es cuerdo.
17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
El que habla verdad, declara justicia; mas el testigo mentiroso, engaño.
18 Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
Hay quienes hablan como dando estocadas de espada; mas la lengua de los sabios es medicina.
19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
El labio de la verdad permanecerá para siempre; mas la lengua de mentira por un momento.
20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
Engaño hay en el corazón de los que piensan mal; mas alegría en el de los que piensan bien.
21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
Ninguna iniquidad alcanzará al justo; mas los impíos serán llenos de mal.
22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
Los labios mentirosos son abominación al SEÑOR; mas los obradores de la verdad su contentamiento.
23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
El hombre cuerdo encubre su sabiduría; mas el corazón de los locos publica la locura.
24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
La mano de los diligentes se enseñoreará; mas la negligencia será tributaria.
25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
El cuidado congojoso en el corazón del hombre, lo abate; mas la buena palabra lo alegra.
26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
El justo hace reflexionar a su prójimo; mas el camino de los impíos les hace errar.
27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
El engañoso ni aun asará su caza; mas el haber del hombre diligente es precioso.
28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
En la vereda de la justicia está la vida; y el camino de su vereda no es muerte.
