Приповісті 11

1 Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.

La fausse balance est en abomination à l’Éternel, mais le poids juste lui est agréable.

2 Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.

[Quand] vient l’orgueil, la honte vient aussi; mais la sagesse est avec les hommes modestes.

3 Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.

L’intégrité des hommes droits les guide, mais la perversité des perfides les détruit.

4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.

Les richesses ne profitent de rien au jour de la colère, mais la justice délivre de la mort.

5 Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.

La justice de l’homme intègre rend droite sa voie, mais le méchant tombe par sa méchanceté.

6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.

La justice des hommes droits les délivre, mais les perfides sont pris dans leur avidité.

7 При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.

Quand l’homme méchant meurt, son espérance périt, et l’attente des iniques périt.

8 Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.

Le juste est délivré de la détresse, et le méchant [y] entre à sa place.

9 Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.

Par sa bouche l’impie perd son prochain; mais les justes sont délivrés par la connaissance.

10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.

La ville se réjouit du bien-être des justes; et quand les méchants périssent il y a des cris de joie.

11 Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.

La ville s’élève par la bénédiction des hommes droits, mais elle est renversée par la bouche des méchants.

12 Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.

Qui méprise son prochain est dépourvu de sens, mais l’homme intelligent se tait.

13 Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.

Celui qui va rapportant révèle le secret, mais celui qui est d’un esprit fidèle couvre la chose.

14 Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.

Quand il n’y a pas de direction le peuple tombe, mais il y a salut dans le grand nombre des conseillers.

15 Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.

On se trouve mal de cautionner un étranger, mais celui qui hait ceux qui frappent [dans la main] est en sûreté.

16 Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.

Une femme gracieuse obtient l’honneur, et les hommes forts obtiennent la richesse.

17 Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.

L’homme bon fait du bien à son âme, mais le cruel trouble sa chair.

18 Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.

Le méchant fait une œuvre trompeuse, mais celui qui sème la justice a un vrai salaire.

19 Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.

Comme la justice [tend] à la vie, celui qui poursuit le mal [tend] à sa mort.

20 Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.

Ceux qui sont pervers de cœur sont en abomination à l’Éternel, mais ceux qui sont intègres dans leurs voies lui sont agréables.

21 Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.

Certainement l’inique ne sera point tenu pour innocent; mais la semence des justes sera délivrée.

22 Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.

Une femme belle et dépourvue de sens, c’est un anneau d’or au nez d’un pourceau.

23 Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.

Le désir des justes n’est que le bien; l’attente des méchants, c’est la fureur.

24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.

Tel disperse, et augmente encore; et tel retient plus qu’il ne faut, mais n’en a que disette.

25 Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.

L’âme qui bénit sera engraissée, et celui qui arrose sera lui-même arrosé.

26 Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.

Celui qui retient le blé, le peuple le maudit; mais la bénédiction sera sur la tête de celui qui le vend.

27 Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.

Qui recherche le bien cherche la faveur, mais le mal arrive à qui le recherche.

28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.

Celui-là tombe qui se confie en ses richesses; mais les justes verdissent comme la feuille.

29 Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.

Celui qui trouble sa maison héritera le vent, et le fou deviendra serviteur de celui qui est sage de cœur.

30 Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.

Le fruit du juste est un arbre de vie, et le sage gagne les âmes.

31 Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!

Voici, le juste est rétribué sur la terre, combien plus le méchant et le pécheur!