Приповісті 10

1 Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.

Men pwovèb wa Salomon yo: Yon pitit ki gen bon konprann fè kè papa l' kontan. Men, yon pitit san konprann bay manman l' lapenn.

2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.

Byen ou rive fè nan move kondisyon p'ap rapòte ou anyen. Men, lè ou serye, ou sove lavi ou.

3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.

Seyè a p'ap kite moun ki mache dwat soufri grangou. Men, l'ap anpeche mechan an jwenn sa li anvi a.

4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.

Parese fè ou pòv, men travay di fè ou rich.

5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.

Yon nonm ki wè lwen ranmase rekòt li lè rekòt la pare. Men, se yon wont pou moun ki pase tou tan rekòt la ap dòmi.

6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.

benediksyon Bondye ap chita sou yon nonm debyen. Pawòl yon moun mechan p'ap janm kite ou wè jan l' mechan.

7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.

Y'ap toujou chonje yon nonm debyen, y'a fè lwanj pou li. Men, talè konsa non mechan an ap sèvi jouman.

8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.

Moun ki gen bon konprann koute konsèy yo ba li. Men, moun k'ap pale tankou moun fou pa lwen mouri.

9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.

Yon nonm serye pa janm bezwen pe anyen. Men, yo gen pou yo bare moun k'ap fè vis.

10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.

Moun k'ap twenzi je yo sou moun, se moun k'ap voye wòch kache men. Men, moun ki pale kare anpeche kont.

11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.

Pawòl ki soti nan bouch moun k'ap mache dwat yo bay lavi. Men, pawòl yon moun mechan p'ap janm kite ou wè jan l' mechan.

12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.

Lè ou gen renmen nan kè ou, ou padonnen tout peche. Men, lè ou rayi moun, ou toujou ap chache kont.

13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.

Moun lespri pale bon pawòl. Men, pou moun san konprann, se baton nan dèyè yo.

14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.

Moun ki gen bon konprann toujou ap aprann. Men, lè moun san konprann ap pale, malè pa lwen.

15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.

Byen yon moun rich, se pwoteksyon li. Men, depi yon nonm pòv, nanpwen pwoteksyon pou li.

16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.

Travay moun k'ap mache dwat yo bay lavi. Lajan moun k'ap fe sa ki mal yo se pou malè yo.

17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.

Moun ki koute lè yo rale zòrèy yo ap jwenn chemen lavi. Men, moun ki refize admèt lè yo antò pèdi chemen yo.

18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.

Moun ki rayi moun nan kè yo, se moun ou pa ka fye. Tout moun k'ap mache fè tripotay se moun san konprann.

19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.

Plis ou pale anpil, plis ou ka rive fè peche. Lè ou gen bonjan konprann ou kenbe bouch ou fèmen.

20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.

Pawòl ki soti nan bouch moun k'ap mache dwat, se lò. Men, lide k'ap travay nan tèt yon mechan pa vo anyen.

21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.

Pawòl ki soti nan bouch moun k'ap mache dwat ap pwofite anpil moun. Men, moun sòt yo ap mouri, paske yo pa gen konprann.

22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.

benediksyon Bondye bay moun richès. Ou te mèt travay di ou pa ka mete anyen sou li.

23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.

Lè moun san konprann ap fè sa ki mal, se tankou yon jwèt pou yo. Men, yon moun lespri pran plezi l' nan chache gen bon konprann.

24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.

Yon moun ki mache dwat, Bondye va ba li tou sa l' ta renmen genyen. Men mechan an, se sa l' pè rive l' la k'ap rive l'.

25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.

Depi move tan pase, mechan yo disparèt lamenm. Men, moun k'ap mache dwat yo ap toujou kanpe fèm.

26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.

Pa janm voye parese fè komisyon pou ou. L'ap ennève ou menm jan sitwon fè dan moun gasi, menm jan lafimen fè je moun koule dlo.

27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.

Krentif pou Bondye fè moun viv lontan. Men, mechan yo mouri anvan lè yo.

28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.

Sa moun k'ap mache dwat yo ap tann lan va rive vre. Men, mechan yo p'ap janm jwenn sa y'ap tann lan.

29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.

Chemen Bondye se yon pwoteksyon pou moun ki serye. Men, l'ap detwi moun k'ap fè mal yo.

30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.

Yo p'ap janm ka fè moun k'ap mache dwat yo brannen. Men, mechan yo ap disparèt nan peyi a.

31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.

Lè moun k'ap mache dwat yo ap pale, se bon koze yo bay. Men, moun k'ap pale mal yo ap disparèt.

32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.

Moun k'ap mache dwat yo konn bèl pawòl pou yo di. Men, lang mechan yo, se kouto de bò.