Приповісті 1
1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
Proverbes de Salomon, fils de David, roi d'Israël,
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
pour connaître la sagesse et la discipline, pour acquérir le sens des paroles de sens,
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
pour recevoir les leçons de la prudence, de l'équité et de la justice et de la droiture,
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
pour donner la raison aux simples, et au jeune homme la connaissance et la pensée.
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
Que le sage écoute, et il augmentera sa conception, et l'expert gagnera de prudents conseils,
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
pour comprendre les sentences et les discours voilés, les propos des sages et leurs énigmes.
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
La crainte de l'Éternel est le principe de la connaissance, les insensés méprisent la sagesse et la discipline.
8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
Ecoute, mon fils, la leçon de ton père, et ne néglige point la remontrance de ta mère!
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
Car elles sont à ta tête une couronne gracieuse, et des joyaux à ton col.
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
Mon fils, si des pécheurs veulent t'entraîner, n'y donne pas ton consentement!
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
S'ils disent: « Viens avec nous, épions le sang, dressons des pièges à l'innocent, qui l'est en vain;
engloutissons-les, comme les Enfers font des vivants, les innocents, comme ceux qui descendent dans la fosse; (Sheol h7585)
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
nous gagnerons tous les trésors de prix, nous remplirons nos maisons de dépouilles
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
tu tireras au sort ton lot avec nous, nous ferons tous bourse commune, » –
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
mon fils, ne fais pas route avec eux; tiens ton pied loin de leur voie!
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
Car leurs pieds courent à ce qui est mal. ils se hâtent pour aller répandre le sang.
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
Mais en vain le filet se déploie aux yeux de l'oiseau:
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
eux, c'est leur propre sang qu'ils épient, et c'est à leur vie même qu'ils dressent des pièges.
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
Tel est le chemin de tous les hommes avides du gain, lequel ôte la vie à celui qui l'obtient.
20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
La sagesse crie dans les rues, et sur les places fait entendre sa voix;
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
à l'angle des rues bruyantes elle fait son appel; à l'avenue des Portes, dans la ville, elle dit ces mots:
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
« Jusques à quand, faibles, aimerez-vous la faiblesse, et les moqueurs se plairont-ils dans la moquerie, et les présomptueux haïront-ils la connaissance?
23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
Revenez à ma discipline! Voici, je verserai sur vous mon esprit, et vous ferai connaître mes paroles.
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
Or, puisque j'appelai, et que vous fûtes rénitents, que j'étendis la main, et que nul n'y prit garde,
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
et que vous avez dédaigné tous mes conseils, et n'avez point aimé ma discipline;
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
à mon tour je me rirai de vos maux; je me moquerai, quand l'alarme vous surviendra,
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
lorsque, comme l'ouragan, l'alarme vous surviendra et que votre ruine s'avancera comme la tempête; lorsque vous surviendront la détresse et l'angoisse.
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
Alors ils m'invoqueront, mais je ne répondrai pas, ils me chercheront, mais ne me trouveront pas.
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
Parce qu'ils ont haï la science, et n'ont pas fait choix de la crainte de l'Éternel;
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
qu'ils n'ont point voulu de mes conseils, et qu'ils ont méprisé toutes mes leçons;
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
ils se repaîtront du fruit de leurs voies, et se rassasieront de leurs propres conseils.
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
Car les faibles trouvent la mort dans leur défection, et les présomptueux, leur perte dans leur sécurité;
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
mais qui m'écoute habitera sûrement, il sera tranquille, sans crainte de revers.
