Числа 10

1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Y el SEÑOR habló a Moisés, diciendo:

2 „Зроби собі дві срібні сурмі́, — куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скли́кання громади та на руша́ння табо́рів.

Hazte dos trompetas de plata; de obra de martillo las harás, las cuales te servirán para convocar la congregación, y para hacer mover el campamento.

3 І засурмля́ть у них, — і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.

Y cuando las tocaren, toda la congregación se juntará a ti a la puerta del tabernáculo del testimonio.

4 А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, го́лови Ізраїлевих тисяч.

Mas cuando tocaren sólo una, entonces se congregarán a ti los príncipes, las cabezas de los millares de Israel.

5 А засурмлять на споло́х, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на сході.

Y cuando tocareis júbilo, entonces moverán el campamento de los que están alojados al oriente.

6 А засурмите́ на споло́х удру́ге, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на пі́вдні, — будуть сурмити на споло́х, щоб руша́ли вони.

Y cuando tocareis júbilo la segunda vez, entonces moverán el campamento de los que están alojados al mediodía; júbilo tocarán a sus partidas.

7 А на скли́кання зборів засурмите, але без сполоху.

Pero cuando hubiereis de juntar la congregación, tocaréis, mas no con sonido de júbilo.

8 А сурми́ти в су́рми бу́дуть Ааронові сини, священики. І ці су́рмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.

Y los hijos de Aarón, los sacerdotes, tocarán las trompetas; y las tendréis por estatuto perpetuo por vuestras generaciones.

9 А коли пі́дете війною в вашому Кра́ю́ на ворога, що гно́бить вас, і засурмите́ на сполох, то ви бу́дете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, — і будете спасені від ваших ворогів.

Y cuando saliereis a la guerra en vuestra tierra contra el enemigo que os molestare, tocaréis júbilo con las trompetas; y seréis en memoria delante del SEÑOR vuestro Dios, y seréis salvos de vuestros enemigos.

10 А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите́ в ті су́рми на ваших цілопа́леннях та на мирних жертвах ваших, — і вони будуть вам на при́гад перед лицем вашого Бога. Я — Господь, Бог ваш!“

También en el día de vuestra alegría, y en vuestras solemnidades, y en los principios de vuestros meses, tocaréis las trompetas sobre vuestros holocaustos, y sobre los sacrificios de vuestra paz, y os serán por memoria delante de vuestro Dios: Yo soy el SEÑOR vuestro Dios.

11 І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця підняла́ся хмара з-над скинії свідо́цтва.

Y fue en el año segundo, en el mes segundo, a los veinte del mes, que la nube se alzó del tabernáculo del testimonio.

12 I рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на похо́ди свої, і хмара спинилася в пустині Паран.

Y se movieron los hijos de Israel por sus partidas del desierto de Sinaí; y paró la nube en el desierto de Parán.

13 І рушили вони вперше за Господнім нака́зом через Мойсея.

Y se movieron la primera vez al dicho del SEÑOR por mano de Moisés.

14 І найперш рушив пра́пор табо́ру синів Юдиних за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Нахшон, син Аммінадавів.

Y la bandera del campamento de los hijos de Judá comenzó a marchar primero, por sus escuadrones; y Naasón, hijo de Aminadab, era sobre su ejército.

15 А над ві́йськом пле́мени синів Іссахара — Натанаїл, син Цуарів.

Y sobre el ejército de la tribu de los hijos de Isacar era Natanael hijo de Zuar.

16 А над військом племени Завулонових синів — Еліяв, син Хелонів.

Y sobre el ejército de la tribu de los hijos de Zabulón, Eliab hijo de Helón.

17 І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії́ скинії.

Y el tabernáculo era ya desarmado, y se movieron los hijos de Gersón y los hijos de Merari, que lo llevaban.

18 І рушив пра́пор табо́ру Рувима за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Еліцур, син Шедеурів.

Luego comenzó a marchar la bandera del campamento de Rubén por sus escuadrones; y Elisur, hijo de Sedeur, era sobre su ejército.

19 А над військом племени Симеонових синів — Шелуміїл, син Цурішаддаїв.

Y sobre el ejército de la tribu de los hijos de Simeón, Selumiel hijo de Zurisadai.

20 А над військом племени Ґадових синів — Ел'ясаф, син Деуїлів.

Y sobre el ejército de la tribu de los hijos de Gad, Eliasaf hijo de Deuel.

21 І рушили сини Кегатові, носії́ святині, та й поставили скинію до прихо́ду їх, усіх інших.

Luego comenzaron a marchar los coatitas llevando el santuario; y entre tanto que ellos llegaban, los otros asentaron el tabernáculo.

22 І рушив пра́пор табо́ру синів Єфремових за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Елішама, син Аммігудів.

Después comenzó a marchar la bandera del campamento de los hijos de Efraín por sus escuadrones; y Elisama, hijo de Amiud, era sobre su ejército.

23 А над військом племени синів Манасіїних — Гамаліїл, син Педацурів.

Y sobre el ejército de la tribu de los hijos de Manasés, Gamaliel hijo de Pedasur.

24 А над військом племени Веніяминових синів — Авідан, син Ґідеонів.

Y sobre el ejército de la tribu de los hijos de Benjamín, Abidán hijo de Gedeoni.

25 І рушив пра́пор табо́ру синів Данових — як задня сторожа для всіх табо́рів — за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Ахіезер, син Аммішаддаїв.

Luego comenzó a marchar la bandera del campamento de los hijos de Dan por sus escuadrones, recogiendo todos los campamentos; y Ahiezer, hijo de Amisadai, era sobre su ejército.

26 А над військом племени Асирових синів — Паґ'іїл, син Охрана.

Y sobre el ejército de la tribu de los hijos de Aser, Pagiel hijo de Ocrán.

27 А над військом племени синів Нефталимових — Ахіра, син Енанів.

Y sobre el ejército de la tribu de los hijos de Neftalí, Ahira hijo de Enán.

28 Оце похо́ди Ізраїлевих синів за їхніми військо́вими відділами. І рушили вони.

Estas son las partidas de los hijos de Israel por sus ejércitos; y así partían.

29 І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіяні́тянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: „Ми руша́ємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, — і ми зробимо тобі добро́, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля“.

Entonces dijo Moisés a Hobab, hijo de Ragüel madianita, su suegro: Nosotros partimos para el lugar del cual el SEÑOR ha dicho: Yo os lo daré. Ven con nosotros, y te haremos bien; porque el SEÑOR ha hablado bien respecto a Israel.

30 Та той відказав йому: „Не піду́, але піду́ до кра́ю свого та до місця своєї ба́тьківщини“.

Y él le respondió: Yo no iré, sino que me marcharé a mi tierra y a mi natural.

31 А Мойсей відказав: „Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборува́ння в пустині, то будеш нам очима.

Y él le dijo: Te ruego que no nos dejes; porque tú sabes nuestros campamentos en el desierto, y nos serás en lugar de ojos.

32 І станеться, коли пі́деш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчи́нимо тобі“.

Y será, que si vinieres con nosotros, cuando tuviéremos el bien que el SEÑOR nos ha de hacer, nosotros te haremos bien.

33 І рушили вони від Господньої гори триденною доро́гою. А ковче́г заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб ви́відати для них місце спини́тися.

Así partieron del monte del SEÑOR, camino de tres días; y el arca del pacto del SEÑOR fue delante de ellos camino de tres días, buscándoles reposo.

34 А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табо́ру.

Y la nube del SEÑOR iba sobre ellos de día, desde que partieron del campamento.

35 І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: „Устань же, о Господи, і хай розпоро́шаться Твої вороги́, і хай повтікають Твої ненави́сники з-перед Твойо́го лиця“.

Y fue, que al mover el arca, Moisés decía: Levántate, oh SEÑOR, y sean disipados tus enemigos, y huyan delante de tu rostro los que te aborrecen.

36 А коли він ставав, то говорив: „Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!“

Y al asentar a ella, decía: Vuelve, oh SEÑOR, a los millares de millares de Israel.