Від Матвія 8
1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.
When he was come downe from the moutayne moch people folowed him.
2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“
And lo ther came a lepre and worsheped him sayinge: Master if thou wylt thou canst make me clene.
3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.
And Iesus put forthe hys hond and touched hym sayinge: I wyll be thou clene and immediatly hys leprosie was clensed.
4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво “.
And Iesus sayde vnto him. Se thou tell no man but go and shewe thy selfe to the preste and offer the gyfte that Moses comaunded in witnes to them.
5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,
When Iesus was entred into Capernau ther came vnto him a certayne Centurion and besought hym
6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.
sayinge: Master my seruaunt lyeth sicke at home of ye palsye and ys greuously payned.
7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.
And Iesus sayd vnto hym: I will come and heale him.
8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!
The Centurio answered and sayde: Syr I am not worthy yt thou shuldest come vnder my rofe but speake ye worde only and my servaut shalbe healed.
9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.
For I also my selfe am a man vndre power and have sowdiers vndre me and I saye to one go and he goeth and to anothre come and he cometh: and to my seruaut do this and he doeth it.
10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!
When Iesus hearde yt he marveled and sayd to them yt folowed hym. Derely I say vnto you I have not foude so great fayth: no not in Israel.
11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.
I say therfore vnto you that many shall come fro the eest and weest and shall rest wt Abraham Isaac and Iacob in the kingdome of heve:
12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!
and the chyldren of ye kyngdome shalbe cast out in to vtter darcknes: there shalbe wepinge and gnasshing of tethe.
13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“І тієї ж години одужав слуга його.
The Iesus sayd vnto ye Centurion go thy waye and as thou belevest so be it vnto the. And his servaunt was healed the selfe houre.
14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
And then Iesus went to Peters housse and sawe hys wyves mother lyinge sicke of a fevre
15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!
and touched her hande and the fevre left hir: and she arose and ministred vnto them.
16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,
When the eue was come they brought vn to him many yt were possessed with devyllis. And he cast out ye spirites with a worde and healed all yt were sicke
17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.
to fulfill yt which was spoke by Esayas ye Prophet sayinge. He toke on him oure infirmities and bare oure sickneses.
18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.
Whe Iesus sawe moche people about him he comaunded to go over ye water.
19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“
And ther came a scribe and sayd vnto hym: master I wyll folowe ye whyther so ever thou goest.
20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.
And Iesus sayd vnto him: the foxes have holes and the bryddes of the ayer have nestes but ye sonne of the man hath not whero to rest his heede.
21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.
A nothre yt was one of hys disciples sayd vnto hym: master suffre me fyrst to go and burye my father.
22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“
But Iesus sayd vnto him: folowe me and let the deed burie their deed.
23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.
And he entred in to a shyppe and his disciples folowed him.
24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.
And beholde there arose a a greate tepest in ye see in so moche yt the shippe was covered wt waves and he was a slepe.
25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“
And his disciples came vn to him and awoke hym sayinge: master save vs we perishe.
26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.
And he sayd vnto them: why are ye fearfull o ye of lytell faithe? Then he arose and rebuked ye wyndes and the see and ther folowed a greate calme.
27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“
And the men marveyled and sayd: what man is this that bothe wyndes and see obey hym?
28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.
And when he was come to ye other syde in to ye coutre of ye Gergesites ther met him two possessed of devylles which came out of the graves and were out of measure fearce so yt no ma myght go by that waye.
29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“
And behold they cryed out sayinge: O Iesu the sonne of God what have we to do with the? Art thou come hyther to tormet vs before the tyme be come?
30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.
And ther was a good waye of fro them a greate heerd of swyne fedinge.
31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.
Then ye devyles besought him sayinge: if thou cast vs out suffre vs to go oure waye in to the heerd of swyne.
32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.
And he sayd vnto the: go youre wayes. Then wet they out and departed into ye heerd of swyne And beholde ye whoale heerd of swyne was caryed wt violence hedlinge in to the see and perisshed in ye water.
33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.
Then ye heerdme fleed and wet their ways in to ye cyte and tolde every thinge and what had fortuned vnto the possessed of the devyls.
34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!
And beholde all the cyte came out and met Iesus. And when they sawe hym they besought hym to departe oute of their costes.
