Від Марка 10
1 І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йорда́ну. І знову зібралися ю́рби до Нього, і знов Він навчав їх, звича́єм Своїм.
And he arose and went thence into the borders of Judea, by the other side of the Jordan. And the multitudes again came together to him; and, as his custom was, he taught them again.
2 І підійшли фарисеї й спитали, Його випробо́вуючи: „Чи дозволено чолові́кові дружи́ну свою відпустити?“
And the Pharisees came to him, and that they might tempt him, asked him the question: Is it lawful for a man to put away his wife?
3 А Він відповів і сказав їм: „Що Мойсей заповів вам?“
He answered and said to them: What commandment did Moses give you?
4 Вони ж відказали: „Мойсей заповів написати листа розводо́вого, та й відпустити“.
They replied: Moses permitted us to write a bill of divorce, and put her away.
5 Ісус же промовив до них: „То за ваше жорстокосе́рдя він вам написав оцю заповідь.
And Jesus answered and said to them: On account of the hardness of your hearts, he wrote this commandment for you.
6 Бог же з поча́тку творіння „створив чоловіком і жінкою їх.
But from the beginning of the creation, God made them male and female.
7 Покине тому́ чоловік свого ба́тька та матір,
For this cause shall a man leave his father and mother, and shall be joined to his wife;
8 і стануть обо́є вони одним тілом“, — тим то немає вже двох, але́ одне тіло.
and the two shall be one flesh. So, then, they are no longer two, but one flesh.
9 Тож, що Бог спарува́в, — люди́на нехай не розлу́чує!“
Therefore, what God has joined together, let not man put asunder.
10 А вдома про це учні знов запитали Його.
And in the house, his disciples again asked him about the same matter.
11 І Він їм відказав: „Хто дружи́ну відпустить свою, та й одру́житься з іншою, той чинить пере́люб із нею.
And he said to them: Whoever puts away his wife, and marries another, commits adultery against her;
12 І коли дружи́на покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить пере́люб вона“.
and if a woman puts away her husband, and is married to another, she commits adultery.
13 Тоді поприно́сили ді́ток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоря́ли.
And they brought little children to him, that he might touch them: but his disciples rebuked those who brought them.
14 А коли спостеріг це Ісус, то обу́рився, та й промовив до них: „Пустіть ді́ток до Ме́не прихо́дити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!
And when Jesus saw it, he was displeased, and said to them: Let the little children come to me, and forbid them not; for of such is the kingdom of God.
15 Попра́вді кажу вам: Хто Божого Царства не при́йме, немов те дитя, той у нього не вві́йде“.
Verily I say to you, Whoever will not receive the kingdom of God as a little child, shall not enter into it.
16 І Він їх пригорну́в, і поблагословив, на них руки поклавши.
And he took them in his arms, laid his hands on them, and blessed them.
17 І коли вирушав Він у путь, то швидко набли́зивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: „Учителю Добрий, — що робити мені, щоб вічне життя вспадкува́ти?“ (aiōnios g166)
And as he was going forth into the road, one ran and bowed the knee to him, and asked him: Good Teacher, what shall I do that I may inherit eternal life? (aiōnios g166)
18 Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.
Jesus said to him: Why do you call me good? None is good but one, that is God.
19 Знаєш заповіді: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво“, не кривди́, „шануй свого ба́тька та матір“.
You know the commandments, You shall not commit adultery; You shall not kill; You shall not steal; You shall not give false testimony; You shall not defraud; Honor your father and mother.
20 А він відказав Йому: „Учителю, — це все виконав я ще зма́лку“.
He answered and said to him: Teacher, all these I have kept from my youth.
21 Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: „Одно́го бракує тобі: іди, розпро́дай, що маєш, та вбогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста“.
And Jesus, looking on him, loved him, and said to him: One thing you lack; go, sell whatever you have, and give to the poor, and you shall have treasure in heaven: and come, take up the cross, and follow me.
22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав!
But becoming sad at that saying, he went away sorrowful: for he had great possessions.
23 І поглянув довко́ла Ісус, та й сказав Своїм учням: „Як тяжко отим, хто має бага́тство, увійти в Царство Боже!“
And Jesus looked around, and said to his disciples: With what difficulty will those who have riches enter into the kingdom of God!
24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: „ Мої діти, як тяжко отим, хто наді́ю кладе на багатство, увійти в Царство Боже!
And his disciples were amazed at his words. But Jesus, answering again, said to them: Children, how hard it is for those who trust in riches to enter the kingdom of God!
25 Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!“
It is easier for a camel to go through the eye of a needle, than for a rich man to enter into the kingdom of God.
26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одно́го: „Хто ж тоді може спастися?“
And they were astonished beyond measure, and said among themselves: Who, then, can be saved?
27 Ісус же поглянув на них і промовив: „Неможливе це лю́дям, а не Богові. Бо „для Бога можливе все!“
Jesus looked on them and said: With men this is impossible, but not with God; for with God all things are possible.
28 А Петро став казати Йому: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідо́м“.
And Peter began to say to him: Behold, we have left all and followed thee.
29 Ісус відказав: „Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сесте́р, або матір, чи ба́тька, або діти, чи поля́ ради Мене та ради Єва́нгелії,
And Jesus answering, said: Verily I say to you, There is no one that has left house, or brothers, or sisters, or father, or mother, or wife, or children, or lands, for my sake, and for the sake of the gospel,
31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні — першими“.
But many that are first shall be last; and the last first.
32 Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусали́м. А Ісус ішов попе́реду них, — аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьо́х, почав їм розповідати, що́ з Ним статися має:
And they were in the road going up to Jerusalem; and Jesus went before them; and they were amazed, and as they followed, they were afraid. And again taking the twelve aside, he began to tell them what was about to befall him.
33 „Оце в Єрусали́м ми йдемо́, і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,
Behold, we are going up to Jerusalem, and the Son of man will be delivered to the chief priests and the scribes, and they will condemn him to death, and deliver him to the Gentiles;
34 і насміхатися бу́дуть із Нього, і бу́дуть плювати на Нього, і будуть Його бичува́ти, і вб'ють, — але третього дня Він воскресне!“
and they will deride him, and scourge him, and spit upon him, and kill him, and on the third day he will rise again.
35 І підхо́дять до Нього Яків та Іван, сини Зеведе́єві, та й кажуть Йому: „Учителю, — ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що бу́демо просити Тебе“.
And James and John the sons of Zebedee came to him, and said: Teacher, we desire you to do for us whatever we shall ask.
36 А Він їх поспитав: „Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?“
He said to them: What do you wish me to do for you?
37 Вони ж відказали Йому: „Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи право́руч від Тебе один, і ліво́руч один“!
They said to him: Grant to us that we may sit, one on thy right hand, and one on thy left, in thy glory.
38 А Ісус відказав їм: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?“
Jesus said to them: You know not what you ask. Are you able to drink the cup that I drink, and to be immersed with the immersion with which I am immersed?
39 Вони відказали Йому: „Можемо“. А Ісус їм сказав: „Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.
They said to him: We are able. Jesus said to them: You shall drink the cup that I drink, and you shall be immersed with the immersion with which I am immersed.
40 А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому угото́вано“.
But to sit on my right hand and on my left, is not mine to give; but it shall be given to those for whom it is prepared.
41 Як почули ж це Де́сятеро, то обурились на Якова та на Івана.
And when the ten heard it, they began to be displeased with James and John.
42 А Ісус їх покликав, і промовив до них: „Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.
But Jesus called them to him, and said to them: You know that those who think they rule the Gentiles, act as lords over them; and their great men exercise authority over them.
43 Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу.
But it shall not be so among you. But whoever desires to be great among you, shall be your minister;
44 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде всім за раба.
and whoever among you desires to be first, shall be servant of all.
45 Бо Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох“.
For the Son of man came not to be ministered to, but to minister, and to give his life a ransom for many.
46 І приходять вони в Єрихо́н. А коли з Єрихо́ну вихо́див Він ра́зом із Своїми у́чнями й з бе́зліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартиме́й, син Тиме́їв.
And they came to Jericho: and as he was going out of Jericho, with his disciples and a great multitude, blind Bartimæus, the son of Timæus, was sitting on the roadside, begging.
47 І, прочувши, що то Ісус Назаряни́н, почав кликати та говорити: „Сину Давидів, Ісусе, — змилуйся надо мною!“
And when he heard that it was Jesus the Nazarene, he began to cry out and say: Jesus, son of David, have mercy on me!
48 І сварились на нього багато-хто, щоб мовча́в, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
And many rebuked him, that he should be silent. But he cried out yet the more: Son of David, have mercy on me!
49 І спинився Ісус та й сказав: „Покличте його!“І кличуть сліпого та й кажуть йому: „Будь бадьо́рий, устань, — Він кличе тебе“.
And Jesus stood still, and commanded him to be called. And they called the blind man, and said to him: Take courage; arise, he calls you.
50 А той скинув плаща свого, і скочив із місця, — і прибіг до Ісуса.
And throwing away his mantle, he arose, and came to Jesus.
51 А Ісус відповів і сказав йому: „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“Сліпий же Йому відказав: „Учителю, — нехай я прозрю́!“
And Jesus answered and said to him: What do you wish me to do for you? The blind man said to him: Rabboni, that I may receive my sight.
52 Ісус же до нього промовив: „Іди, — твоя віра спасла тебе!“І той зараз прозрі́в, і пішов за Ісусом дорогою.
And Jesus said to him: Go, your faith has saved you. And he immediately received his sight, and followed Jesus on the road.
