Від Луки 4
1 А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йорда́ну, і Дух на пустиню Його попрова́див.
And Jesus, being full of the Holy Spirit, returned from the Jordan. And the Spirit led him into the wilderness,
2 Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в.
forty days, to be tempted by the Calumniator. And during those days, he ate nothing; and when he had completed them, he was at last hungry.
3 І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“
And the Calumniator said to him: If thou art the Son of God, command this stone to become bread.
4 А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“
Jesus replied, and said to him: It is written, Not by bread only, doth man live; but by every thing of God.
5 І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі.
And Satan conducted him to a high mountain and showed him all the kingdoms of the land, in a little time.
6 І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її.
And the Calumniator said to him: To thee will I give all this dominion, and the glory of it, which is committed to me, and to whom I please, I give it:
7 Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“
if therefore thou wilt worship before me, the whole shall be thine.
8 І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“
But Jesus replied, and said to him: It is written Thou shalt worship the Lord thy God, and him only shalt thou serve.
9 І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу!
And he brought him to Jerusalem, and set him on a pinnacle of the temple, and said to him: If thou art the Son of God, cast thyself down hence:
10 Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“
for it is written, He will give his angels charge over thee, to keep thee:
11 і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“
and in their arms will they sustain thee, lest thou strike thy foot against a stone.
12 А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“
And Jesus replied and said to him: It is said, Thou shalt not tempt the Lord thy God.
13 І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су.
And when the Calumniator had finished all his temptations, he departed from him for a time.
14 А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього розне́слась по всій тій країні.
And Jesus returned, in the power of the Spirit, to Galilee; and fame concerning him spread in all the region around them.
15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили.
And he taught in their synagogues, and was lauded by every one.
16 І прибув Він до Назаре́ту, де був ви́хований. І звича́єм Своїм Він прийшов дня суботнього до синаго́ги, і встав, щоб читати.
And he came to Nazareth, where he had been brought up: and he went, as he was accustomed, into the synagogue on the sabbath day, and rose up to read.
17 І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
And there was delivered to him the book of Isaiah the prophet. And Jesus opened the book, and found the place where it is written:
18 „На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених,
The Spirit of the Lord is upon me; and therefore he hath anointed me to proclaim tidings to the poor; and hath sent me to heal the contrite in heart, and to proclaim release to the captives, and sight to the blind; and to send away the contrite with forgiveness of their sins;
19 щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“.
and to proclaim the acceptable year of the Lord.
20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го.
And he rolled up the book, and gave it to the servitor, and went and sat down. And the eyes of all in the synagogue were gazing upon him.
21 І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“
And he began to say to them: This day, is this scripture which ye have heard, fulfilled.
22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“
And all bare him witness, and admired the gracious words which proceeded from his mouth; and they said: Is not this the son of Joseph?
23 Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“.
Jesus said to them: Perhaps, ye will speak to me this proverb, Physician, heal thyself: and whatever we have heard of thy doing in Capernaum, do thou here also in thy city.
24 І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй.
And he said to them: Verily I say to you, There is no prophet who is acceptable in his own city.
25 Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
And I tell you the truth, that there were many widows in the house of Israel, in the days of Elijah the prophet, when the heavens were closed up three years and six months, and there was a great famine in all the land:
26 а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки.
but to no one of them was Elijah sent, except to Sarepta of Sidon, unto a widow woman.
27 І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“.
And there were many leprous in the house of Israel, in the days of Elisha the prophet; but none of them was cleansed, except Naaman the Syrian.
28 І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом.
And when they heard these things, those in the synagogue were all filled with wrath.
29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його.
And they rose up, and thrust him out of the city, and brought him to the top of the hill on which the city was built, that they might cast him down from the rock.
30 Але Він перейшов серед них, і віддали́вся.
But he passed through the midst of them, and went away.
31 І прийшов Він у Капернау́м, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.
And he went down to Capernaum, a city of Galilee; and taught them on sabbath days.
32 І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне.
And they were astonished at his teaching, for his word was authoritative.
33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом:
And there was in the synagogue a man, in whom was an unclean demon: and he cried out, with a loud voice,
34 „Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“.
and said: Let me alone: What have I to do with thee, Jesus, thou Nazarean? Hast thou come to destroy us? I know thee, who thou art, the Holy One of God.
35 А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши.
And Jesus rebuked him, and said: Shut thy mouth; and come out of him. And the demon threw him down in the midst, and came out of him, having not harmed him at all.
36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“
And wonder seized every one, and they talked together, and said: What a word is this! For, with authority and efficiency, he commandeth the unclean spirits, and they come out
37 І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю.
And his fame went out into all the surrounding region.
38 А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Си́мона. Теща ж Си́монова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.
And when Jesus went out of the synagogue, he entered the house of Simon. And the mother-in-law of Simon was afflicted with a severe fever: and they besought him in her behalf.
39 І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала.
And he stood over her, and rebuked the fever; and it left her. And immediately she arose and ministered to them.
40 Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в.
And when the sun was set, all those that had sick persons, afflicted with divers diseases, brought them to him; and he laid his hand on every one of them, and healed them.
41 Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.
And demons went out of many, crying out and saying: Thou art the Messiah, the Son of God. And he rebuked them, and suffered them not to say, that they knew him to be Messiah.
42 Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відхо́див.
And at the dawn of day, he went out and retired to a desert place. And the multitudes sought him, and went out to him, and held him fast, that he might not retire from them.
43 Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“.
And Jesus said to them: It behooveth me to announce the kingdom of God to other cities also; for therefore was I sent.
44 І Він проповідував по синагогах Галілеї.
And he preached in the synagogues of Galilee.
