Від Луки 23
1 І зняли́ся всі їхні збори, і повели до Пилата Його.
Then they all rose in a body and led Jesus before Pilate.
2 І зачали оскаржа́ти Його й говорити: „Ми стверди́ли, що Цей ворохо́бить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, — Христос Цар“.
And they began to accuse him, ‘This is a man whom we found misleading our people, preventing them from paying taxes to the Emperor, and giving out that he himself is “Christ, a king.”’
3 І Пила́т запитав Його, кажучи: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він відказав йому в відповідь: „Сам ти кажеш“...
‘Are you the king of the Jews?’ Pilate asked him. ‘It is true,’ replied Jesus.
4 І Пилат сказав первосвященикам та до народу: „Я не знахо́джу жо́дної провини в Цій Люди́ні“.
But Pilate, turning to the chief priests and the people, said, ‘I do not see anything to find fault with in this man.’
5 А вони намагались, говорячи: „Він бунтує наро́д, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі“.
But they insisted, ‘He is stirring up the people by his teaching all through Judea; he began with Galilee and has now come here.’
6 А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: „Хіба Він галіле́янин?“
Hearing this, Pilate asked if the man was a Galilean;
7 І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебува́в тими днями.
and, having satisfied himself that Jesus came under Herod’s jurisdiction, he sent him to Herod, who also was at Jerusalem at the time.
8 Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього ча́су бажав Його бачити, — багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.
When Herod saw Jesus, he was exceedingly pleased, for he had been wanting to see him for a long time, having heard a great deal about him; and he was hoping to see some sign given by him.
9 І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.
So he questioned him at some length, but Jesus made no reply.
10 І стояли тут первосвященики й книжники, та завзя́то Його оскаржували.
Meanwhile the chief priests and the teachers of the Law stood by and vehemently accused him.
11 Тоді Ірод із ві́йськом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобі́лу одіж, і відіслав до Пилата Його.
And Herod, with his soldiers, treated Jesus with scorn; he mocked him by throwing a gorgeous robe round him, and then sent him back to Pilate.
12 І того дня стали Ірод із Пилатом за при́ятелів між собою, бо давніш ворожне́ча між ними була́.
And Herod and Pilate became friends that very day, for before that there had been ill-will between them.
13 А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і наро́д,
So Pilate summoned the chief priests, and the leading men, and the people,
14 і промовив до них: „Привели́ ви мені Чоловіка Цього́, як того́, що бунтує наро́д. А ось я перед вами розвідав, — і не знахо́джу в Люди́ні Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржуєте.
and said to them, ‘You brought this man before me charged with misleading the people; and yet, for my part, though I examined him before you, I did not find this man to blame for any of the things of which you accuse him;
15 Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуго́вувало б, Він не вчинив.
nor did Herod either; for he has sent him back to us. And, as a fact, he has not done anything deserving death;
16 Отже я покараю Його й відпущу́“.
so I will have him scourged, and then release him.’
17 Бо пови́нен був їм відпустити одно́го на свято.
18 А наро́д став кричати й казати: Візьми Цього́, — відпусти ж нам Вара́вву!“
But they began to shout as one man, ‘Kill this fellow, but release Barabbas for us.’
19 А той за повста́ння одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язни́ці.
(Barabbas was a man who had been put in prison for a riot that had broken out in the city and for murder.)
20 І зно́ву сказав їм Пилат, хотячи́ відпустити Ісуса.
Pilate, however, wanting to release Jesus, called to them again;
21 Та кричали вони й говорили: „Розіпни, розіпни Його!“
but they kept calling out, ‘Crucify, crucify him!’
22 Він же втретє промовив до них: „Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуго́вувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу́“.
‘Why, what harm has this man done?’ Pilate said to them for the third time. ‘I have found nothing in him for which he could be condemned to death. So I will have him scourged, and then release him.’
23 А вони сильним криком свого домага́лися, та вимагали розп'я́сти Його. І взяв го́ру крик їхній та первосвящеників.
But they persisted in loudly demanding his crucifixion; and their clamour gained the day.
24 І Пилат присудив, щоб було́, як просили вони:
Pilate decided that their demand should be granted.
25 відпустив їм Вара́вву, поса́дженого за повста́ння та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...
He released the man who had been put in prison for riot and murder, as they demanded, and gave Jesus up to be dealt with as they pleased.
26 І як Його повели́, то схопи́ли якогось Си́мона із Кіріне́ї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!
And, as they were leading Jesus away, they laid hold of Simon from Cyrene, who was on his way in from the country, and they put the cross on his shoulders, for him to carry it behind Jesus.
27 А за Ним ішов на́товп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.
There was a great crowd of people following him, many being women who were beating their breasts and wailing for him.
28 А Ісус обернувся до них та й промовив: „Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, — за собою ридайте й за ді́тьми своїми!
So Jesus turned and said to them, ‘Women of Jerusalem, do not weep for me, but weep for yourselves and for your children.
29 Бо ось дні настають, коли скажуть: „Блаженні неплідні, та утро́би, які не родили, і груди, що не годували“.
A time, I tell you, is coming, when it will be said – “Happy are the women who are barren, and those who have never borne children or nursed them!”
30 Тоді стануть казати гора́м: „Поспадайте на нас“, а узгі́р'ям: „Покрийте нас!“
At that time people will begin to say to the mountains “Fall on us,” and to the hills “Cover us.”
31 Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що́ буде сухому?“
If what you see is done while the tree is green, what will happen when it is dry?’
32 І вели́ з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.
There were two others also, criminals, led out to be executed with Jesus.
33 А коли прибули́ на те місце, що звуть „Черепо́вище“, розп'яли́ тут Його та злочинників, — одно́го право́руч, а одного ліво́руч.
When they had reached the place called “The Skull,” there they crucified Jesus and the criminals, one on the right, and one on the left.
34 Ісус же промовив: „Отче, відпусти їм, — бо не знають, що чинять вони!“А як Його одіж ділили, то кидали же́реба.
Then Jesus said, ‘Father, forgive them; they do not know what they are doing.’ His clothes they divided among them by casting lots.
35 А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старши́ни, говорячи: „Він інших спасав, — нехай Сам Себе ви́зволить, коли Він Христос, Божий Обра́нець!“
Meanwhile the people stood looking on. Even the leading men said with a sneer, ‘He saved others, let him save himself, if he is God’s Christ, his chosen one.’
36 І вояки́ глузували з Нього: приступаючи, о́цет Йому подавали,
The soldiers, too, came up in mockery, bringing him common wine,
37 і казали: „Коли Цар Ти Юдейський, — спаси Себе Сам!“
and saying as they did so, ‘If you are the king of the Jews, save yourself.’
38 Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: „Це — Цар Юдейський“.
Above him were the words – “THIS IS THE KING OF THE JEWS.”
39 А один із розп'я́тих злочинників став зневажати Його й говорити: „Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!“
One of the criminals who were hanging beside Jesus railed at him. ‘Aren’t you the Christ? Save yourself and us,’ he said.
40 Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: „Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?
But the other rebuked him. ‘Haven’t you,’ he said, ‘any fear of God, now that you are under the same sentence?
41 Але ми справедливо засу́джені, і належну заплату за вчинки свої беремо́, — Цей же жодного зла не вчинив“.
And we justly so, for we are only reaping our deserts, but this man has not done anything wrong.
42 І сказав до Ісуса: „Спогада́й мене, Господи, коли при́йдеш у Царство Своє!“
Jesus,’ he went on, ‘do not forget me when you have come to your kingdom.’
43 І промовив до нього Ісус: „Попра́вді кажу́ тобі: ти бу́деш зо Мною сьогодні в раю́!“
And Jesus answered, ‘I tell you, this very day you will be with me in Paradise.’
44 Наближалася шоста година, — і те́мрява стала по ці́лій землі аж до години дев'ятої.
It was nearly midday, when a darkness came over the whole country, lasting until three in the afternoon,
45 І сонце затьми́лось, і в храмі завіса роздерлась надво́є.
the sun being eclipsed; and the Temple curtain was torn down the middle.
46 І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: „Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!“І це прорікши, Він духа віддав.
Then Jesus, with a loud cry, said, ‘Father, into your hands I commit my spirit.’ And with these words he expired.
47 Коли ж сотник побачив, що́ сталось, він Бога просла́вив, говорячи: „Дійсно праведний був Чоловік Цей!“
The Roman centurion, on seeing what had happened, praised God, exclaiming, ‘This must have been a good man!’
48 І ввесь на́товп, який зійшовсь на видо́вище це, як побачив, що́ сталось, — бив у гру́ди себе та вертався.
All the people who had collected to see the sight watched what occurred, and then went home beating their breasts.
49 Усі ж знайо́мі Його й ті жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це.
All the friends of Jesus had been standing at a distance, with the women who accompanied him from Galilee, watching all this.
50 І ось муж, на ім'я́ йому Йо́сип, що був радником синедріону, люди́на шановна і праведна, —
Now there was a man of the name of Joseph, who was a member of the Council, and who bore a good and upright character.
51 не пристав він до ради та чину їх, — із Аримате́ї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства, —
(This man had not assented to the decision and action of the Council.) He belonged to Arimathea, a town in Judea, and lived in expectation of the kingdom of God.
52 цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.
He now went to see Pilate, and asked for the body of Jesus;
53 І Йо́сип, знявши Його, обгорнув у полотно, і покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений, і що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.
and, when he had taken it down, he wrapped it in a linen sheet, and laid him in a tomb cut out of stone, in which no one had yet been buried.
54 День той був Приготува́ння, і наставала субота.
It was the Preparation day, and just before the Sabbath began.
55 А жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідо́м, і вони бачили гро́ба, і як покладене тіло Його.
The women who had accompanied Jesus from Galilee followed, and saw the tomb and how the body of Jesus was laid,
56 Повернувшись, вони наготува́ли па́хощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.
and then went home, and prepared spices and perfumes. During the Sabbath they rested, as directed by the commandment.
