Від Луки 23
1 І зняли́ся всі їхні збори, і повели до Пилата Його.
The whole council rose and took him to Pilate.
2 І зачали оскаржа́ти Його й говорити: „Ми стверди́ли, що Цей ворохо́бить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, — Христос Цар“.
There they started to accuse him. “We found this man deceiving our nation, telling people not to pay taxes to Caesar, and claiming he is Messiah, a king,” they said.
3 І Пила́т запитав Його, кажучи: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він відказав йому в відповідь: „Сам ти кажеш“...
“Are you the King of the Jews?” Pilate asked him. “So you say,” replied Jesus.
4 І Пилат сказав первосвященикам та до народу: „Я не знахо́джу жо́дної провини в Цій Люди́ні“.
Then Pilate said to the chief priests and the crowds, “I don't find this man guilty of any crime.”
5 А вони намагались, говорячи: „Він бунтує наро́д, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі“.
But they insisted, saying, “He is inciting rebellion all over Judea with his teachings, from Galilee to right here in Jerusalem.”
6 А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: „Хіба Він галіле́янин?“
When he heard this, Pilate asked, “Is this man a Galilean?”
7 І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебува́в тими днями.
When he discovered that Jesus came under Herod's jurisdiction, he sent him to Herod who was also in Jerusalem at the time.
8 Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього ча́су бажав Його бачити, — багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.
Herod was very pleased to see Jesus since he had wanted to meet him for a long time. He had heard about Jesus and was hoping to see him perform a miracle.
9 І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.
He asked Jesus many questions, but Jesus did not answer him at all.
10 І стояли тут первосвященики й книжники, та завзя́то Його оскаржували.
The chief priests and religious teachers stood there, angrily accusing him.
11 Тоді Ірод із ві́йськом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобі́лу одіж, і відіслав до Пилата Його.
Herod and his soldiers treated Jesus with contempt and mocked him. Then they placed a royal robe on him and sent him back to Pilate.
12 І того дня стали Ірод із Пилатом за при́ятелів між собою, бо давніш ворожне́ча між ними була́.
From that day on Herod and Pilate were friends—before that they had been enemies.
13 А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і наро́д,
Pilate called together the chief priests, rulers, and the people,
14 і промовив до них: „Привели́ ви мені Чоловіка Цього́, як того́, що бунтує наро́д. А ось я перед вами розвідав, — і не знахо́джу в Люди́ні Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржуєте.
and told them, “You brought this man before me, accusing him of inciting the people to rebellion. I've carefully examined him in your presence, and do not find him guilty of the charges you have brought against him.
15 Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуго́вувало б, Він не вчинив.
Neither did Herod, for he sent him back to us. He has done nothing that demands he should be put to death.
16 Отже я покараю Його й відпущу́“.
So I will have him flogged and then release him.”
17 Бо пови́нен був їм відпустити одно́го на свято.
18 А наро́д став кричати й казати: Візьми Цього́, — відпусти ж нам Вара́вву!“
But they all shouted together, “Kill this man, and release Barabbas to us.”
19 А той за повста́ння одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язни́ці.
(Barabbas had been put in prison for taking part in a rebellion in the city, and for murder.)
20 І зно́ву сказав їм Пилат, хотячи́ відпустити Ісуса.
Pilate wanted to release Jesus, so spoke to them again.
21 Та кричали вони й говорили: „Розіпни, розіпни Його!“
But they kept on shouting, “Crucify him! Crucify him!”
22 Він же втретє промовив до них: „Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуго́вувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу́“.
Pilate asked them for the third time, “But why? What crime has he committed? I don't find any reason for executing him. So I will have him flogged and then release him.”
23 А вони сильним криком свого домага́лися, та вимагали розп'я́сти Його. І взяв го́ру крик їхній та первосвящеників.
But they continued insisting with loud shouts, demanding that he be crucified. Their shouting succeeded,
24 І Пилат присудив, щоб було́, як просили вони:
and Pilate gave the sentence they demanded.
25 відпустив їм Вара́вву, поса́дженого за повста́ння та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...
He released the man imprisoned for rebellion and murder, but he sent Jesus to be put to death in accordance with their demands.
26 І як Його повели́, то схопи́ли якогось Си́мона із Кіріне́ї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!
As the soldiers led him away, they seized a man called Simon of Cyrene, who had come in from the countryside. They put the cross on him and made him carry it behind Jesus.
27 А за Ним ішов на́товп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.
A large crowd followed him, along with women who were mourning and lamenting him.
28 А Ісус обернувся до них та й промовив: „Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, — за собою ридайте й за ді́тьми своїми!
Jesus turned to them and said, “Daughters of Jerusalem, don't weep for me. Weep for yourselves and your children.
29 Бо ось дні настають, коли скажуть: „Блаженні неплідні, та утро́би, які не родили, і груди, що не годували“.
For the time is coming when they'll say, ‘Happy are those who are childless, and those who never had babies, and those who never nursed them.’
30 Тоді стануть казати гора́м: „Поспадайте на нас“, а узгі́р'ям: „Покрийте нас!“
They'll say to the mountains, ‘Fall down on us,’ and to the hills, ‘Cover us.’
31 Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що́ буде сухому?“
For if they do this to wood that is green, what will happen when it's dried out?”
32 І вели́ з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.
They also took two others who were criminals to be executed with him.
33 А коли прибули́ на те місце, що звуть „Черепо́вище“, розп'яли́ тут Його та злочинників, — одно́го право́руч, а одного ліво́руч.
When they reached the place called the Skull they crucified him together with the criminals, one on his right, and the other on his left.
34 Ісус же промовив: „Отче, відпусти їм, — бо не знають, що чинять вони!“А як Його одіж ділили, то кидали же́реба.
Jesus said, “Father, please forgive them, for they don't know what they're doing.” They divided up his clothes by throwing dice for them.
35 А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старши́ни, говорячи: „Він інших спасав, — нехай Сам Себе ви́зволить, коли Він Христос, Божий Обра́нець!“
The people stood and watched and the leaders sneered at Jesus. “He saved others, let him save himself, if he is really God's Messiah, the Chosen One,” they said.
36 І вояки́ глузували з Нього: приступаючи, о́цет Йому подавали,
The soldiers also mocked him, coming up to him and offering him wine vinegar, saying,
37 і казали: „Коли Цар Ти Юдейський, — спаси Себе Сам!“
“If you're the King of the Jews, then save yourself.”
38 Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: „Це — Цар Юдейський“.
Above Jesus was a sign on which it was written, “This is the King of the Jews.”
39 А один із розп'я́тих злочинників став зневажати Його й говорити: „Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!“
One of the criminals hanging there joined in the insults against Jesus. “Aren't you the Messiah?” he asked. “Then save yourself—and us too!”
40 Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: „Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?
But the other criminal disagreed and argued with him, “Don't you fear God even when you're suffering the same punishment?” he asked.
41 Але ми справедливо засу́джені, і належну заплату за вчинки свої беремо́, — Цей же жодного зла не вчинив“.
“For us the sentence is right since we're being punished for what we did, but this man didn't do anything wrong.”
42 І сказав до Ісуса: „Спогада́й мене, Господи, коли при́йдеш у Царство Своє!“
Then he said, “Jesus, please remember me when you come into your kingdom.”
43 І промовив до нього Ісус: „Попра́вді кажу́ тобі: ти бу́деш зо Мною сьогодні в раю́!“
Jesus replied, “I promise you today you will be with me in paradise.”
44 Наближалася шоста година, — і те́мрява стала по ці́лій землі аж до години дев'ятої.
By this time it was around noon and darkness fell over the whole land until three in the afternoon.
45 І сонце затьми́лось, і в храмі завіса роздерлась надво́є.
The sun's light was shut out, and the Temple veil was torn in two.
46 І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: „Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!“І це прорікши, Він духа віддав.
Jesus called out in a loud voice, “Father, I place myself in your hands.” Having said this he breathed his last.
47 Коли ж сотник побачив, що́ сталось, він Бога просла́вив, говорячи: „Дійсно праведний був Чоловік Цей!“
When the centurion saw what had happened he praised God and said, “Surely this man was innocent.”
48 І ввесь на́товп, який зійшовсь на видо́вище це, як побачив, що́ сталось, — бив у гру́ди себе та вертався.
When all the crowds that had come to watch saw what happened they went home beating their chests in grief.
49 Усі ж знайо́мі Його й ті жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це.
But all those who knew Jesus, including the women who'd followed him from Galilee, watched from a distance.
50 І ось муж, на ім'я́ йому Йо́сип, що був радником синедріону, люди́на шановна і праведна, —
There was a man called Joseph who was good and honest. He was a member of the council,
51 не пристав він до ради та чину їх, — із Аримате́ї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства, —
but he hadn't agreed with its decisions and actions. He came from the Jewish town of Arimathea, and was waiting expectantly for the kingdom of God.
52 цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.
Joseph went to Pilate and asked for Jesus' body.
53 І Йо́сип, знявши Його, обгорнув у полотно, і покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений, і що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.
Once he'd taken it down, he wrapped it in a linen cloth. He laid Jesus in an unused tomb cut into the rock.
54 День той був Приготува́ння, і наставала субота.
It was preparation day and the Sabbath would soon begin.
55 А жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідо́м, і вони бачили гро́ба, і як покладене тіло Його.
The women who had come with Jesus from Galilee had followed Joseph and had seen the tomb where Jesus' body had been laid.
56 Повернувшись, вони наготува́ли па́хощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.
They returned home and prepared spices and ointments. But on the Sabbath they rested, observing the commandment.
