Від Луки 22
1 Наближа́лося ж свято Опрі́сноків, що Па́схою зветься.
Estava perto a festa dos pães sem fermento, chamada de páscoa.
2 А первосвященики й книжники стали шукати, я́к би вбити Його, та боялись наро́ду.
E os chefes dos sacerdotes, e os escribas procuravam um meio de o matar, pois eles temiam ao povo.
3 Сатана ж увійшов у Юду, зва́ного Іскаріо́т, одно́го з Дванадцятьо́х.
E Satanás entrou no Judas que era chamado Iscariotes, que era um dos doze.
4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, я́к він видасть Його.
E foi, e falou com os chefes dos sacerdotes e os oficiais, sobre como [o] entregaria para eles.
5 Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібнякі́в.
E [estes] se alegraram, e concordaram em lhe dar dinheiro.
6 І він обіцяв, і шукав відповідного ча́су, щоб їм видати Його без наро́ду.
E [lhes] prometeu, e buscava oportunidade para o entregar quando não houvesse uma multidão.
7 І настав день Опрі́сноків, коли пасху прино́сити в жертву нале́жало.
E veio o dia dos [pães] sem fermento, em que se devia fazer o sacrifício da páscoa.
8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: „Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили́ ми“.
E [Jesus] mandou a Pedro, e a João, dizendo: Ide, preparai-nos a páscoa, para que [a] comamos.
9 А вони запитали Його: „Де́ Ти хочеш, щоб ми приготува́ли?“
E eles lhe disseram: Onde queres que [a] preparemos?
10 А Він їм відказав: „Ось, як бу́дете вхо́дити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, — ідіть за ним аж до дому, куди він уві́йде.
E ele lhes disse: Eis que, quando entrardes na cidade, um homem com um vaso de água vos encontrará; segui-o até a casa onde ele entrar.
11 І скажіть до госпо́даря дому: Учитель питає тебе: „Де кімна́та, в якій споживу́ зо Своїми учнями пасху?“
E direis ao dono da casa: O Mestre te diz: Onde está o salão onde comerei a páscoa com meus discípulos?
12 I він вам покаже велику го́рницю вистелену: там приготуйте“.
Então ele vos mostrará um grande salão já arrumado; preparai-a ali.
13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, — і зачали́ там готува́ти пасху.
E indo eles, acharam como lhes tinha dito; e prepararam a páscoa.
14 А коли настав час, сів до сто́лу, і апо́столи з Ним.
E vinda a hora, sentou-se [à mesa], e com ele os doze apóstolos.
15 І промовив до них: „Я ду́же бажав спожи́ти цю пасху із вами, перш ніж муки прийму́.
E disse-lhes: Muito desejei comer convosco esta páscoa, antes que eu sofra.
16 Бо кажу́ вам, що вже споживати не буду її, поки спо́вниться в Божому Царстві вона“.
Porque eu vos digo, que dela não mais comerei, até que [isto] se cumpra no Reino de Deus.
17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: „Візьміть її, і поділіть між собою.
E tomando o copo, e tendo agradecido [a Deus], disse: Tomai-o, e reparti [-o] entre vós.
18 Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього пло́ду виноградного, доки Боже Царство не при́йде“.
Porque vos digo, que do fruto da videira eu não beberei, até que o Reino de Deus venha.
19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: „Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спо́мин про Мене!“
E tomando o pão, e tendo agradecido [a Deus], partiu-o, e o deu a eles, dizendo: Isto é o meu corpo, que é dado por vós; fazei isto em memória de mim.
20 По вече́рі так само ж і чашу, говорячи: „Оця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.
De modo semelhante também com o copo, depois da ceia, disse: Este copo [é] o Novo Testamento em meu sangue, que é derramado por vós.
21 Та однак, — за столом ось зо Мною рука Мого зра́дника.
Porém eis que a mão do que me trai [está] comigo à mesa.
22 Бо Син Лю́дський іде, як призна́чено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!“
E realmente o Filho do homem vai conforme o que está determinado; mas ai daquele homem por quem é traído!
23 А вони почали́ між собою питати, котри́й з них мав би це вчинити?
E começaram a perguntar entre si, qual deles seria o que faria isto.
24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.
E houve também uma briga entre eles, sobre qual deles era considerado o maior.
25 Він же промовив до них: „Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчи́нцями звуться.
E [Jesus] lhes disse: Os reis dos gentios os dominam, e os que exercem autoridade sobre eles são chamados de benfeitores;
26 Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник — як слуга,
Mas não [seja] assim entre vós; antes o maior de vós seja como o menor; e o que lidera, como o que serve.
27 Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуго́вує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як слуга.
Porque qual é maior? O que se senta [à mesa], ou o que serve? Por acaso não é o que se senta [à mesa]? Porém eu estou entre vós como aquele que serve.
28 Ви ж оті, що перетривали зо Мною в споку́сах Моїх,
E vós sois os que tendes permanecido comigo em minhas tentações.
29 і Я вам запові́тую Царство, як Отець Мій Мені заповів,
E eu vos determino um Reino, assim como meu pai o determinou a mim.
30 щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племе́н Ізраїлевих“.
Para que em meu Reino, comais e bebais à minha mesa; e vos senteis sobre tronos, julgando as doze tribos de Israel.
31 І промовив Господь: „Си́моне, Си́моне, — ось сатана жадав вас, щоб вас пересі́яти, мов ту пшеницю.
Disse também o Senhor: Simão, Simão; eis que Satanás vos pediu, para [vos] peneirar como trigo;
32 Я ж молився за тебе, щоб не зме́ншилась віра твоя; ти ж колись, як наве́рнешся, зміцни браттю свою!“
Mas eu roguei por ti, que tua fé não se acabe; e quando tu te converteres, fortaleça teus irmãos.
33 А той відказав Йому: „Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!“
E ele lhe disse: Senhor, estou preparado para ir contigo até à prisão, e à morte.
34 Він же прорік: „Говорю́ тобі, Петре, — півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене“...
Mas ele disse: Pedro, eu te digo que hoje o galo não cantará, antes que me negues três vezes que me conheces.
35 І Він їм сказав: „Як Я вас посилав без кали́тки, і без торби, і без санда́ль, — чи вам бракувало чого?“Вони ж відказали: „Нічо́го“.
E disse a eles: Quando vos mandei sem bolsa, e sem sacola, e sem sandálias, por acaso algo vos faltou? E disseram: Nada.
36 „А тепер — каже їм — хто має калитку, нехай ві́зьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.
Então, ele lhes disse: Mas agora, quem tem bolsa, tome-a, como também a sacola; e o que não tem espada, venda sua roupa, e compre uma.
37 Говорю бо Я вам, що ви́конатися на Мені має й це ось написане: „До злочинців Його зарахо́вано“. Бо те, що про Мене, вико́нується“.
Porque eu vos digo, que ainda é necessário que se cumpra em mim aquilo que está escrito: E ele foi contado com os malfeitores. Porque aquilo que é sobre mim tem que se cumprir.
38 І сказали вони: „Господи, ось тут два мечі“. А Він їм відказав: „До́сить!“
E eles disseram: Senhor, eis aqui duas espadas. E ele lhes disse: É o suficiente.
39 І Він вийшов, і пішов за звича́єм на го́ру Оливну. А за Ним пішли учні Його.
E saindo, foi, como de costume, para o monte das Oliveiras; e os seus discípulos também o seguiram.
40 А прийшовши на місце, сказав їм: „Моліться, щоб не впасти в спокусу“.
E quando chegou a aquele lugar, disse-lhes: Orai para que não entreis em tentação.
41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути ка́менем, на коліна припав та й молився,
E se afastou deles, [à distância] de um tiro de pedra. E pondo-se de joelhos, orava,
42 благаючи: „Отче, як волієш, — пронеси́ мимо Мене цю чашу! Та проте — не Моя, а Твоя нехай станеться воля!“
Dizendo: Pai, se tu quiseres, passa este copo de mim; porém não se faça minha vontade, mas a tua.
43 І Ангол із неба з'явився до Нього, — і додавав Йому сили.
E apareceu-lhe um anjo do céu, que o fortalecia.
44 А як був у смерте́льній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю.
E estando em angústia, orava mais intensamente. E seu suor se fez como gotas de sangue, que desciam até o chão.
45 І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби́.
E ele, levantando-se da oração, veio a seus discípulos, e os achou dormindo por causa da tristeza.
46 І промовив до них: „Чого́ ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!
E disse-lhes: Por que estais dormindo? Levantai-vos, e orai, para que não entreis em tentação.
47 І, коли Він іще говорив, ось наро́д з'явився, і один із Дванадцятьо́х, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. [Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!“].
E enquanto ele ainda estava falando, eis que uma multidão [chegou]; e um dos doze, o que se chamava Judas, ia adiante deles, e se aproximou de Jesus, para o beijar.
48 Ісус же промовив до нього: „Чи оце поцілу́нком ти, Юдо, видаєш Сина Лю́дського?“
E Jesus lhe disse: Judas, com um beijo trais ao Filho do homem?
49 А ті, що були́ з Ним, як побачили, що́ має статись, сказали Йому: „Господи, — чи мече́м нам не вдарити?“
E os que estavam com ele, vendo o que iria acontecer, disseram-lhe: Senhor, feriremos com a espada?
50 І, один із них рубону́в раба первосвященикового, — та й відтяв праве вухо йому́.
E um deles feriu a um servo do chefe dos sacerdotes, e cortou-lhe a orelha direita.
51 Та Ісус відізвався й сказав: „Лишіть, — уже до́сить!“І, доторкнувшись до вуха його, у здоро́вив його.
E respondendo Jesus, disse: Para com isto! E tocando-lhe a orelha, o curou.
52 А до первосвящеників і вла́ди сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: „Немов на розбійника вийшли з меча́ми та ки́ями.
E disse Jesus aos chefes dos sacerdotes, e aos oficiais do Templo, e aos anciãos, que tinham vindo contra ele: Como [se eu fosse] ladrão, saístes com espadas e bastões?
53 Як щоденно Я з вами у храмі бував, не підне́сли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада те́мряви“.
Estando eu convosco todo dia no Templo, contra mim não me prendestes; mas esta é a vossa hora, e [sob] a autoridade das trevas.
54 А схопи́вши Його, повели́ й привели́ у дім первосвященика. Петро ж зда́лека йшов слідкома́.
E prendendo-o, [o] trouxeram e o puseram na casa do sumo sacerdote. E Pedro [o] seguia de longe.
55 Як розклали ж огонь серед дво́ру, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.
E acenderam fogo no meio do pátio, e sentaram-se juntos, e Pedro se sentou entre eles.
56 А служни́ця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: „І цей був із Ним!“
E uma serva, vendo-o sentado junto ao fogo, fixando o olhos nele, disse: Este também estava com ele.
57 І відрікся від Нього він, тве́рдячи: „Не знаю я, жінко, Його!“
Porém ele o negou, dizendo: Mulher, eu não o conheço.
58 Незаба́ром же другий побачив його та й сказав: „І ти від отих“. А Петро відказав: „Ні, чоловіче!“
E pouco depois, outro o viu, e disse: Também tu és um deles.
59 І як ча́су минуло з годину, хтось інший твердив і казав: „Поправді, — і цей був із Ним, бо він галіле́янин“.
E quando já tinha passado quase uma hora, outro afirmava, dizendo: Verdadeiramente também este estava com ele, porque também é galileu.
60 А Петро відказав: „Чоловіче, — не відаю, про що́ ти говориш“... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.
E Pedro disse: Homem, não sei o que dizes. E logo, estando ele ainda falando, cantou o galo.
61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: „Перше, ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
E o Senhor, virando-se, olhou para Pedro; e Pedro se lembrou da palavra do Senhor, como lhe tinha dito: Antes que o galo cante, tu me negarás três vezes.
62 І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!
E Pedro, saindo, chorou amargamente.
63 А люди, які ув'язни́ли Ісуса, знуща́лися з Нього та били.
E os homens que tinham prendido a Jesus zombavam dele, ferindo-o;
64 І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: „Пророкуй, хто́ то вдарив Тебе?“
E cobrindo-o, perguntavam, dizendo: Profetiza, quem é o que te feriu?
65 І багато інших богознева́г говорили на Нього вони...
E diziam muitas outras coisas contra ele, insultando-o.
66 А коли настав день, то зібралися старші наро́ду, первосвященики й книжники, і повели́ Його в синедріо́н свій,
E quando já era de dia, juntaram-se os anciãos do povo, e os chefes dos sacerdotes, e os escribas, e o trouxeram ao supremo conselho,
67 і казали: „Коли Ти Христос, скажи нам“. А Він їм відповів: „Коли Я вам скажу́, — не повірите ви.
dizendo, Tu és o Cristo? Dize-nos. E ele lhes disse: Se eu vos disser, não o crereis.
68 А коли й поспитаю вас Я, — не дасте Мені відповіді.
E também se eu perguntar, não me respondereis, nem [me] soltareis.
69 Незаба́ром Син Лю́дський сидітиме по прави́ці сили Божої!“
A partir de agora o Filho do homem se sentará à direita do poder de Deus.
70 Тоді всі запитали: „То Ти Божий Син?“А Він їм відповів: „Самі кажете ви, що то Я“.
E todos disseram: Então tu és o Filho de Deus? E ele lhes disse: Vós dizeis que eu sou.
71 А вони відказали: „На́що потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!“
E eles disseram: Para que precisamos de mais testemunho? Pois nós mesmos o ouvimos de sua boca.
