Від Луки 12
1 Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!
Meanwhile when myriads of the multitudes were thronging around him so that they trod one upon another, he began to say to his disciples, first of all. "Beware of the leaven of the Pharisee, which is hypocrisy.
2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.
"There is nothing hidden which shall not be revealed; nothing concealed that shall not be known.
3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.
"So that what you have said in the dark shall be heard in the light; and what you have whispered in the inner chambers shall be proclaimed from the housetops.
4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
"But I say to you who are my friends, do not be afraid of those who kill the body and after that have no more that they can do.
5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся! (Geenna g1067)
"I will warn you whom you ought to fear. Fear him who, after he was after he has killed, has power to throw you into Gehenna. Yes, I tell you, fear him. (Geenna g1067)
6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
"Are not five sparrows sold for two farthings? Yet not one of them is forgotten in the sight of God!
7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
"But the very hairs of your head are all numbered. Fear not! You are of more value than many sparrow!
8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.
"And I tell you that whoever confesses me before men, the Son of man will confess him before the angels of God;
9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцураються перед ангола́ми Божими.
"and whoever disowns me before men, shall be disowned before the angels of God.
10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.
"If any one shall speak a word against the Son of man it shall be forgiven him; but he who is blasphemes against the Holy Spirit shall not be forgiven.
11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —
"And when they are bringing you before the synagogues and the rulers and authorities, do not worry about how or what you shall answer; or what you shall say;
12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“
"for the Holy Spirit will teach you in that hour what you ought to say."
13 І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.
Then one of the crowd said to him, "Master, tell my brother to give me my share of our inheritance."
14 А Він відказав йому: „Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“
"Man," said he, "who made me a judge or arbitrator over you?"
15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.
And to the people he said, "Take heed and guard yourselves from all covetousness, for a man’s life does not consist in the abundance of the things which he possesses."
16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.
Then he spoke to them in a parable. "The ground of a certain rich man bore heavy crops.
17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“
"So he debated with himself saying, ‘What shall I do? for I have no place in which to store my crops.’
18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.
"And he said to himself. ‘This is what I will do. I will pull down my barns and build larger ones in which I will store all my wheat and my goods.
19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“
"‘And I will say to my soul, "‘Soul, you have many goods laid up for many years! Take your ease, eat, drink, and be merry.’
20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“
"But God said to him. ‘Foolish man! This very night your soul is wanted! And these things you have prepared, whose shall they be?
21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.
"So is he that lays up treasures for himself and is not rich toward God."
22 І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.
Then he said to his disciples. "For this is the reason I say to you. Be not anxious for your life, what you shall eat; nor yet your body what shall you wear.
23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.
"For the life is more than food, and the body is more than clothes.
24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
"Consider the ravens; they neither sow nor reap; they have no storehouse nor barn. And yet God feeds them. How much more are you worth than the birds?
25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?
"And which of you by taking anxious thought can add a cubit to his height?
26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?
"If then you cannot do even that which is least, why are you anxious concerning the rest?
27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
"Consider the lilies how they grow! They toil not, neither do they spin, yet I say to you that even Solomon in all his glory was not arrayed like one of these.
28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!
"Now if God so clothe the grass in the field, which today is, and tomorrow is cast into the oven, will he not much more clothe you, O you of little faith?
29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.
"So do not be asking what ye shall eat, or what ye shall drink, and be not of doubtful mind.
30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.
"For all these things the nations of the world are seeking; but your Father knows that you have need of these things.
31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
"But seek his kingdom, and these things shall be added to you.
32 Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.
"Fear not, little flock, for it is your Father’s good pleasure to give you the kingdom.
33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.
"Sell what you have and give alms. Provide yourselves with purses which do not grow old, a treasure inexhaustible in the heavens, where no thief draws near, nor does moth destroy.
34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
"For where your treasure is there will your heart be also.
35 Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!
"Let your loins be girded about and your lamps burning;
36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.
"and be yourselves like men who are looking for the Lord, on his return from a wedding banquet, so that when he comes and knocks they may at once open the door for him.
37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.
"Happy are those slaves whom their master shall find watching when he comes. I tell you truly that will gird himself, and make them sit down to meat, and come and serve them.
38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!
"And whether it be in the second watch, or in the third, that he comes, and so finds them, happy are those slaves.
39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.
"However, you know this, that if the master of the house had known in what hour the thief would come, he would have watched and not have allowed his house to be broken into.
40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“
"Do you also be ready, for in an hour that you think not the Son of man is coming."
41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“
"Master," said Peter, "are you speaking this parable to us or to all alike?"
42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?
The Lord answered. "Who then is that faithful steward, the wise man whom his Lord will put in charge of the rations in due time?
43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
"Blessed is that slave whom his master on his coming shall find so doing.
44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
"Of a truth I tell you that he will put him in charge of his possessions.
45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
"But if that slave should say to himself, ‘My master delays his coming,’ and should begin to beat the men and the maids, and to eat and drink and to get drunk,
46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
"that slave’s master will arrive on a day when he is not expecting him, and at an hour when he knows not, and will surely scourge him, and appoint him his portion with the unfaithful.
47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
"The slave who knew his Lord’s will, and made not ready, nor did according to his will, will be beaten with many lashes,
48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.
"but he who did not know, but did things worthy of a beating, will receive few lashes. To whom much has been given, from him much will be required, and to whom much is entrusted, of him they will ask the more.
49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!
"I came to build a fire upon the earth; what is my desire?
50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!
"Would it were already kindled! But I have a baptism to be baptized with, and how am I straitened till it is accomplished!
51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!
"Do you think that I am come to make peace on the earth? No, I tell you, but rather dissension.
52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
"From this time there will be five in one house divided, three against two and two against three;
53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“
"father against son and son against father; mother against daughter and daughter against her mother; mother-in-law against her daughter- in-law and daughter-in-law against her mother-in-law."
54 Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.
Then he said to the crowd also. "When you see a cloud rising in the west you at once say, ‘There is going to be a shower,’ and it comes to pass.
55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.
"And when you feel the south winds blowing you say, ‘There will be a hot wind,’ and it comes to pass.
56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?
"Hypocrites! you know how to read the face of the earth and of the sky; but how is it that you do not know how to read the signs of the present time?
57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?
"And why do you not, even yourselves, judge what is right?
58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
"For as you go before the magistrate with your opponent do your utmost to get quit of him, lest he drag you before the judge, and the judge delivers you over to the officer, and the officer cast you into prison.
59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“
"You shall by no means come out of there until you have paid the very last farthing."
