Левит 24

1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Y habló el SEÑOR a Moisés, diciendo:

2 „Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, ви́чавленої оливи з оли́вкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпа́ду.

Manda a los hijos de Israel que te traigan aceite de olivas claro, molido, para la luminaria, para hacer arder las lámparas de continuo.

3 Поза завісою свідо́цтва в скинії заповіту приряди́ть її Ааро́н від вечора аж до ра́нку перед Господнім лицем наза́вжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!

Fuera del velo del testimonio, en el tabernáculo del testimonio, las aderezará Aarón desde la tarde hasta la mañana delante del SEÑOR, de continuo; estatuto perpetuo por vuestras edades.

4 На чистім свічнику́ прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем наза́вжди.

Sobre el candelero limpio pondrá siempre en orden las lámparas delante del SEÑOR.

5 І ві́зьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, — по дві десяті ефи́ буде один кала́ч.

Y tomarás flor de harina, y cocerás de ella doce tortas; cada torta será de dos décimas.

6 І покладеш їх у два ряди́, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,

Y las pondrás en dos órdenes, seis en cada orden, sobre la mesa limpia delante del SEÑOR.

7 і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за прига́дувальну частину, — огняна́ жертва для Господа.

Pondrás también sobre cada orden incienso limpio, y servirá al pan por olor, y perfume al SEÑOR.

8 Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем за́вжди, від Ізраїлевих синів, вічний запові́т.

Cada día de sábado lo pondrá en orden delante del SEÑOR siempre; pacto sempiterno de los hijos de Israel.

9 І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняни́х жертов Господніх. Це вічна постанова“.

Y será de Aarón y de sus hijos, los cuales lo comerán en el lugar santo; porque es cosa santísima para él, de las ofrendas encendidas al SEÑOR, por fuero perpetuo.

10 І вийшов син ізраїльтя́нки, — а він був син єги́птянина, — між Ізраїлевих синів. І сварився в табо́рі син тієї ізраїльтя́нки з одним ізраїльтя́нином.

En aquella sazón el hijo de una mujer israelita, el cual era hijo de un hombre egipcio, salió entre los hijos de Israel; y el hijo de la israelita y un varón de Israel riñeron en el real.

11 І син тієї ізраїльтя́нки богозневажив Ім'я́ Господнє, і проклинав. І привели́ його до Мойсея. А ймення матері його — Шеломіт, дочка́ Діври, з Данового племени.

Y el hijo de la mujer israelita pronunció el Nombre, y maldijo; entonces le llevaron a Moisés. Y su madre se llamaba Selomit, hija de Dibri, de la tribu de Dan.

12 І посадили його під сторожу аж до ви́яснення через уста Господні.

Y lo pusieron en la cárcel, hasta que les fuese declarado por palabra del SEÑOR.

13 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Entonces el SEÑOR habló a Moisés, diciendo:

14 „Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.

Saca al blasfemo fuera del real, y todos los que le oyeron pongan sus manos sobre la cabeza de él, y apedréelo toda la congregación.

15 А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне́ Бога свого, то понесе він свій гріх.

Y a los hijos de Israel hablarás, diciendo: Cualquier varón que dijere mal a su Dios, llevará su iniquidad.

16 А той, хто богознева́жив Господнє Ймення, — буде конче забитий, конче укаменує його́ вся громада; чи прихо́дько, чи тубілець, коли богозневажа́тиме Ймення Господнє, буде забитий.

Y el que pronunciare el Nombre del SEÑOR, morirá; toda la congregación lo apedreará; así el extranjero como el natural, si pronunciare el Nombre, que muera.

17 І кожен, хто заб'є люди́ну, — буде конче забитий.

Asimismo el hombre que hiere de muerte a cualquiera persona, que sufra la muerte.

18 А хто заб'є яку скоти́ну, той відшкодує її, — життя за життя.

Y el que hiere a algún animal ha de restituirlo, animal por animal.

19 І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, — як хто зробив, так буде зро́блено йому:

Y el que causare lesión en su prójimo, según hizo, así le sea hecho:

20 злама́ння за зламання, око за око, зуб за зуба, — яку ваду зробить хто кому, така буде зро́блена йому.

Rotura por rotura, ojo por ojo, diente por diente; según la lesión que habrá hecho a otro, tal se hará a él.

21 А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є люди́ну, той буде забитий.

El que hiere algún animal, ha de restituirlo; mas el que hiere de muerte a un hombre, que muera.

22 Суд один буде для вас, — прихо́дько буде як тубілець. Бо Я — Господь Бог ваш!“

Un mismo derecho tendréis; como el extranjero, así será el natural; porque yo soy el SEÑOR vuestro Dios.

23 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того́, хто проклинав, поза та́бір, та й заки́дали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.

Y habló Moisés a los hijos de Israel, y ellos sacaron al blasfemo fuera del real, y lo apedrearon con piedras. Y los hijos de Israel hicieron según que el SEÑOR había mandado a Moisés.