Ісус Навин 3
1 І встав Ісус рано вранці, і вони рушили з Ситтіму, та й прйшли аж до Йорда́ну він та всі Ізраїлеві сини́. І переночува́ли вони там перше, ніж перейшли.
Tad Jozuas cēlās no rīta agri, un tie aizgāja no Sitimas un nāca līdz Jardānei, viņš un visi Israēla bērni. Un tie tur palika par nakti, pirms pārcēlās.
2 І сталося по трьох днях, і перейшли́ урядники між табо́ром,
Un pēc trim dienām tie virsnieki gāja pa lēģeri
3 і наказали наро́дові, говорячи: „Коли ви побачите ковче́га заповіту Господа, Бога вашого, та священиків-Левитів, що несуть його, то ви рушите з вашого місця, і пі́дете за ним.
Un pavēlēja tiem ļaudīm sacīdami: kad jūs redzēsiet Tā Kunga, sava Dieva, derības šķirstu un tos priesterus, Levja bērnus, to nesam, tad ceļaties no savas vietas un ejat viņam pakaļ.
4 Тільки ві́ддаль між вами та між ним буде мірою коло двох тисяч ліктів. Не наближа́йтеся до нього, щоб ви знали ту доро́гу, якою пі́дете, бо ви не ходили цією дорогою ані вчора, ані позавчора“.
Tomēr lai starpa paliek starp jums un viņu līdz divi tūkstošu olekšu plata, un neejat tam tuvu, lai jūs to ceļu varat zināt, kas jums jāiet, jo jūs šo ceļu vēl nekad neesat gājuši.
5 І сказав Ісус до наро́ду: „Освятіться, бо Господь узавтра чинитиме чу́да поміж вами“.
Un Jozuas sacīja uz tiem ļaudīm: svētījaties, jo rītā Tas Kungs jūsu starpā darīs brīnumus.
6 І сказав Ісус до священиків, говорячи: „Понесіть ковчега заповіту, і перейдіть Йордан перед народом“. І поне́сли вони ковчега заповіту, і пішли перед народом.
Un Jozuas runāja uz tiem priesteriem sacīdams: ņemat derības šķirstu un ejat pāri ļaužu priekšā. Tad tie ņēma derības šķirstu un gāja tiem ļaudīm priekšā.
7 І сказав Господь до Ісуса: „Цього дня розпічну́ Я звели́чувати тебе на оча́х усього Ізраїля, який буде бачити, що я́к був Я з Мойсеєм, так буду з тобою.
Un Tas Kungs sacīja uz Jozua: šodien Es sākšu tevi paaugstināt visa Israēla acīs; lai tie zin, ka Es būšu ar tevi, kā esmu bijis ar Mozu.
8 А ти накажеш священикам, що носять ковчега заповіту, говорячи: Коли ви вві́йдете до кра́ю води Йорда́ну, станете в Йорда́ні“.
Un tiem priesteriem, kas to derības šķirstu nes, tev būs pavēlēt un sacīt: kad jūs nākat Jardānes malā pie ūdens, tad apstājaties pie Jardānes.
9 І сказав Ісус до Ізра́їлевих синів: „Підійдіть сюди, і послухайте слів Господа, Бога вашого“.
Un Jozuas sacīja uz Israēla bērniem: nāciet šurp un klausāties Tā Kunga, sava Dieva, vārdus.
10 І Ісус сказав: „По цьому пізнаєте, що Бог Живий поміж вами, і конче Він вижене перед вами ханаане́янина, і хітте́янина, і хівве́янина, і періззе́янина, і ґірґаше́янина, і євусе́янина.
Un Jozuas sacīja: pie tam jums būs zināt, ka Tas dzīvais Dievs ir jūsu vidū, un ka Viņš izdzīdams izdzīs jūsu priekšā Kanaāniešus un Hetiešus un Hiviešus un Fereziešus un Ģirgaziešus un Amoriešus un Jebusiešus.
11 Оце ковчег заповіту Владики всієї землі перехо́дить перед вами через Йорда́н.
Redzi, visas pasaules valdītāja derības šķirsts ies jūsu priekšā pāri pār Jardāni.
12 А тепер візьміть собі дванадцять мужі́в з Ізраїлевих племе́н, по одно́му му́жеві на пле́м'я.
Tad nu ņemat sev divpadsmit vīrus no Israēla ciltīm, no ikvienas cilts vienu vīru.
13 І станеться, коли спи́няться сто́пи ніг священиків, що носять ковчега Господа, Владики всієї землі, у воді Йорда́ну, буде спи́нена вода, що тече зве́рху, і стане одним валом“.
Un kad to priesteru kājas, kas Tā Kunga, visas pasaules valdītāja, šķirstu nes, nolaidīsies Jardānes ūdenī, tad Jardānes ūdens apstāsies, tas ūdens, kas no augšienes tek, un stāvēs vienā kopā.
14 І сталося, коли рушив наро́д зо своїх наметів, щоб перейти Йорда́н, а священики, що не́сли ковчега заповіту перед народом,
Un kad tie ļaudis no saviem dzīvokļiem cēlās, iet pār Jardāni, un tie priesteri nesa derības šķirstu ļaužu priekšā,
15 і коли носії ковчегу прийшли до Йорда́ну, а ноги священиків, що несли ковчега, зану́рилися в во́ду скра́ю, а Йорда́н був повний по всі береги́ свої всі дні жнив,
Un kad tie šķirsta nesēji nāca līdz Jardānei, un kad to priesteru kājas, kas to šķirstu nesa, upmalā iebrida ūdenī, (bet Jardāne līdz pašām malām ir uzplūdusi cauru pļaujamo laiku),
16 то спини́лась вода, що зве́рху текла́, стала одним ва́лом, дуже дале́ко від міста Ада́ма, що збоку Цортану, а та, що текла до сте́пу, до Солоного моря, стекла́ зо́всім, і була́ відділена, а народ перейшов навпроти Єрихо́ну.
Tad tas ūdens, kas no augšienes nāca, nostājās stāvu vienā kopā, labi tālu no Adamas pilsētas, kas sānis Cartanai; bet tas, kas tecēja uz leju, klajuma jūrā, (proti) sāls jūrā, tas pavisam izsīka. Tad tie ļaudis gāja pāri, Jērikum pretī.
17 А священики, що не́сли ковчега заповіту Господнього, стали міцно на сухому посере́дині Йорда́ну, і ввесь Ізраїль перехо́див по сухому, аж поки не скінчи́в переходити Йорда́н увесь народ.
Bet tie priesteri, kas Tā Kunga derības šķirstu nesa, stāvēja sausumā Jardānes vidū, un viss Israēls gāja pāri pa sausumu, tiekams visi ļaudis bija pārgājuši pār Jardāni.
