Йов 8
1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
Sotheli Baldath Suytes answeride, and seide,
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
Hou longe schalt thou speke siche thingis? The spirit of the word of thi mouth is manyfold.
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
Whether God supplauntith, `ethir disseyueth, doom, and whether Almyyti God distrieth that, that is iust?
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
Yhe, thouy thi sones synneden ayens hym, and he lefte hem in the hond of her wickidnesse;
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
netheles, if thou risist eerli to God, and bisechist `Almyyti God, if thou goist clene and riytful,
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
anoon he schal wake fulli to thee, and schal make pesible the dwellyng place of thi ryytfulnesse;
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
in so miche that thi formere thingis weren litil, and that thi laste thingis be multiplied greetli.
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
For whi, axe thou the formere generacioun, and seke thou diligentli the mynde of fadris.
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
For we ben men of yistirdai, and `kunnen not; for oure daies ben as schadewe on the erthe.
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
And thei schulen teche thee, thei schulen speke to thee, and of her herte thei schulen bring forth spechis.
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
Whether a rusche may lyue with out moysture? ethir a spier `may wexe with out watir?
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
Whanne it is yit in the flour, nethir is takun with hond, it wexeth drie bifor alle erbis.
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
So the weies of alle men, that foryeten God; and the hope of an ypocrite schal perische.
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
His cowardise schal not plese hym, and his trist schal be as a web of yreyns.
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
He schal leene, `ether reste, on his hows, and it schal not stonde; he schal vndursette it, and it schal not rise togidere.
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
The rusche semeth moist, bifor that the sunne come; and in the risyng of the sunne the seed therof schal go out.
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
Rootis therof schulen be maad thicke on an heep of stoonys, and it schal dwelle among stoonys.
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
If a man drawith it out of `his place, his place schal denye it, and schal seie, Y knowe thee not.
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
For this is the gladnesse of his weie, that eft othere ruschis springe out of the erthe.
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
Forsothe God schal not caste a wei a symple man, nethir schal dresse hond to wickid men;
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
til thi mouth be fillid with leiytir, and thi lippis with hertli song.
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
Thei that haten thee schulen be clothid with schenschip; and the tabernacle of wickid men schal not stonde.
