Йов 5
1 Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
Miantsoa ange! moa misy hamaly anao va? Ary iza amin’ ireo masìna no hotodihinao?
2 Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
Fa ny adala dia vonoin’ ny fahasosorana, ary ny kely saina dia matin’ ny fialonana.
3 Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.
Izaho nahita olona adala mamaka, nefa vetivety Indray dia tsy maintsy nanozona ny fonenany aho;
4 Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
Lavitra ny famonjena ny zanany Ka torotoro eo am-bavahady, nefa tsy manan-kamonjy;
5 Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
Ny vokatry ny taniny dia lanin’ ny noana, eny, alainy na dia voafefy tsilo aza; ary ny fandrika mitanatana vava hahazo ny fananany
6 Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —
Fa tsy mivoaka avy amin’ ny vovoka ny alahelo, ary tsy mitrebona avy amin’ ny tany ny fahoriana,
7 бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.
Nefa teraka ho amin’ ny fahoriana ny olombelona, dia tahaka ny fanidin’ ny kilalaon’ afo miakatra
8 А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
Fa raha toa ahy kosa dia hitady an’ Andriamanitra aho, ary Andriamanitra ihany no hotolorako ny teniko,
9 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,
Dia Izay manao zava-dehibe tsy takatry ny saina sy zava-mahagaga tsy hita isa,
10 бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,
Dia Izay mampilatsaka ranonorana etỳ ambonin’ ny tany ary mampandeha rano eny amin’ ny saha,
11 щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.
Ka apetrany amin’ ny avo Izay ambany, ary asandrany ho amin’ ny fahafinaretana ny miory,
12 Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,
Dia Izay mahafoana ny hevitry ny fetsy, ka tsy hahefan’ ny tànany na inona na inona hahasoa ny tenany;
13 Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —
Ny fahafetsen’ ny hendry ihany no entiny misambotra azy, ary ny saina ataon’ ny mpiolakolaka dia rava;
14 вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
Na dia amin’ ny antoandro aza dia tafatsarapaka ao amin’ ny maizina ireny ka miraparapa amin’ ny mitataovovonana tahaka ny amin’ ny alina;
15 І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
Fa vonjeny kosa ny malahelo tsy ho voan’ ny sabatry ny vavany; Eny, vonjeny tsy ho azon’ ny tanan’ ny mahery izy.
16 і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
Dia misy fanantenana ho an’ ny reraka; fa ny faharatsiana kosa mihombom-bava
17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
Indro, sambatra ny zanak’ olombelona izay anarin’ Andriamanitra, koa aza atao ho zavatra kely ny famaizan’ ny Tsitoha;
18 Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
Fa sady mandratra Izy no mamehy; Manorotoro Izy, ary ny tànany ihany no manasitrana.
19 В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
Amin’ ny fahoriana enina dia hamonjy anao Izy; Eny, amin’ ny fito aza dia tsy hisy loza hihatra aminao.
20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
Raha avy ny mosary, dia hiaro anao amin’ ny fahafatesana Izy; Ary raha avy ny ady, dia hiaro anao tsy ho voan’ ny sabatra Izy;
21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
Hampiereny tsy ho voan’ ny kapo-bava ianao, ary tsy hatahotra, raha avy ny fandringanana;
22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
Ny fandringanana sy ny mosary dia hihomehezanao; ary tsy hatahoranao ny bibi-dia;
23 Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
Fa vita fanekena amin’ ny vato any an-tsaha aza ianao; Ary ny bibi-dia hihavana aminao;
24 І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
Ary ho hitanao fa ny fiadanana no lainao; Ary raha mizaha ny kijanao ianao, dia ho hitanao fa tsy misy very ny ao;
25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
Ary ho hitanao koa fa maro ny zanakao, ary ny terakao ho tahaka ny ahitra amin’ ny tany;
26 І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
Haharitra ianao ambara-piditrao any am-pasana, raha mbola henjana, dia tahaka ny amboaram-bary akarina amin’ ny fotoana.
27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“
Izany ary no izy, fa efa nandinika azy izahay; Hevero ary izany, ka fantaro tsara.
