Йов 5

1 Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?

Rele non, Jòb! W'a wè si gen moun k'ap reponn ou! Ak kilès nan zanj Bondye yo ou ta vle pale?

2 Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!

Se moun fou ki kite chagren ap minen yo. Se moun sòt ki kite move san touye yo.

3 Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.

Mwen menm, mwen wè moun fou ki te kwè zafè yo bon. M' rete konsa, mwen wè madichon tonbe sou kay yo.

4 Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!

Pitit yo pa ka jwenn yon moun pou pwoteje yo. Pa gen pesonn pou pran defans yo nan tribinal.

5 Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!

Se moun grangou ki pral manje rekòt jaden yo. Yo pral pran ata sa ki donnen nan raje pikan. Se moun akrèk ki pral mete men sou tout byen yo.

6 Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —

Non. Lafliksyon pa tonbe sou moun konsa konsa. Ni moun pa rete konsa pou l' tonbe anba soufrans.

7 бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.

Menm jan tensèl dife fèt pou vole, konsa tou, moun fèt pou soufri.

8 А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —

Si m' te nan plas ou, Job, se Bondye m' ta rele. Mwen ta mete sitiyasyon an devan l'.

9 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,

Se li menm ki fè yon bann bèl bagay nou pa ka fin konprann, yon dal mèvèy nou pa ka fin konte.

10 бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,

Li voye lapli sou latè, li wouze tout jaden.

11 щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.

Moun ki t'ap mache tèt bese yo, se li menm ki fè yo leve tèt yo. Se li menm ki konsole moun ki te nan lapenn yo.

12 Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,

Li gate mannigèt bakoulou yo. Li pa janm kite yo rive fè sa yo te mete nan tèt yo.

13 Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —

Li pran moun entelijan yo nan pèlen yo te tann. Li pa kite mètdam yo reyalize plan yo te fè.

14 вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!

Gwo lajounen y'ap bite tankou nan fènwa. Gwo midi, y'ap tatonnen tankou nan mitan lannwit.

15 І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,

Men, Bondye sove pòv la anba dan yo. Li delivre malere anba ponyèt grannèg k'ap peze yo.

16 і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!

Li bay pòv yo espwa. Li fèmen bouch mechan yo.

17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:

Ala bon sa bon pou yon moun lè Bondye ap korije l'! Lè Bondye ki gen tout pouvwa a ap pini ou, pa pran sa an jwèt!

18 Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!

Lè li blese ou, se li menm ankò k'ap mete renmèd pou ou. Lè li frape ou, se li menm ankò k'ap geri ou.

19 В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:

Lapo delivre ou nan tout move pa. Ankenn malè p'ap tonbe sou ou.

20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.

Nan grangou, li p'ap kite ou mouri. Nan lagè, li p'ap kite yo touye ou.

21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.

L'a pwoteje ou anba kout lang. Ou p'ap bezwen pè lè w'a wè gwo malè ap pwoche.

22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.

W'a pase ni malè ni grangou nan rizib. Ou p'ap pè bèt nan bwa.

23 Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.

Jaden w'ap travay yo p'ap gen wòch ladan yo. Bèt nan bwa p'ap janm atake ou.

24 І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.

Lè sa a, w'a viv ak kè poze lakay ou. Lè w'a vizite pak zannimo ou yo, w'a kontan.

25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!

W'a gen anpil pitit. Y'a pouse tankou plant nan jaden.

26 І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!

Menm jan se lè mayi fin mi yo kase l', konsa tou se lè ou fin vye granmoun, w'a mouri.

27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“

Jòb monchè, nou te kalkile sou bagay sa yo anpil. Se konsa sa ye, tande. Pa fè tèt di. Asepte verite a.