Йов 41
1 Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
Mahasarika ny mamba amin’ ny farango va ianao, na mahafatotra ny lelany amin’ ny mahazaka?
2 Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
Mahisy tady zozoro amin’ ny orony va ianao, na mahaboroaka ny valanoranony amin’ ny fintana?
3 Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
Hifon-jato amin’ arivo aminao va izy, na hanao teny malefaka aminao?
4 Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
Hanao fanekena aminao va izy? Azonao alaina ho andevonao mandrakizay va izy?
5 Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
Hilalao azy tahaka ny filalao voron-kely va ianao? Ary hamatotra azy ho an’ ny zazavavy ao aminao va ianao?
6 Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
Hataon’ ny mpaka hazandrano varotra va izy, ka hotsinjarainy amin’ ny mpandranto?
7 Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
Mahafeno lefom-pohy ny hodiny va ianao, na firombaka amin’ ny lohany?
8 Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
Atehefo aminy ange ny tananao; Raha tsaroanao ny ady, dia tsy hanindroa intsony ianao.
9 Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
Indro, foana ny fihendrena azy; Tsy mahakivy va na dia ny fijery azy aza?
10 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
Tsy misy sahy manao vi-very hanaitra azy; Koa iza kosa no mahajanona eo anatrehako?
11 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
Iza no nanome Ahy aloha mba hamaliako azy? Ny eny ambanin’ ny lanitra rehetra dia Ahy avokoa.
12 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
Tsy mbola hangina Aho ny amin’ ny momba ny tenany sy ny heriny ary ny fahatsaran’ ny endriny.
13 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
Iza no mahasonga ny fitafiany anoloany? Na iza no sahy hiditra ao amin’ ny nifiny roa sosona?
14 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
Iza no mahasokatra ny varavaran’ ny tavany? Mahatsiravina ny nifiny manodidina!
15 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
Reharehany ny faharaoraon’ ny kirany, mihidy avokoa toy ny voapetaka mafy amin’ ny tombo-kase ireo;
16 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
Mikirindro ireo, ka tsy azon’ ny rivotra idirana eo anelanelany.
17 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
Mifanindry lany ireo sady mifaniditra ka tsy azo sarahina,
18 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
Ny fieviny dia mampamirapiratra fahazavana, ary ny masony dia tahaka ny hodimason’ ny maraina.
19 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
Lelafo no mivoaka avy amin’ ny vavany; Kilalaon’ afo no mipariaka avy aminy.
20 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
Ny vavorony dia ivoahan’ ny setroka, tahaka ny avy amin’ ny vilany mangotraka, na amin’ ny fahandroana.
21 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
Ny fofonainy mampirehitra arina, ary misy lelafo mivoaka avy amin’ ny vavany.
22 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
Ny vozony no itoeran’ ny hery; Ary mibitaka eo alohany ny fampahatahorana.
23 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
Mivalombalona ny hotraka amin’ ny tenany; Mafy ireny ka tsy azo endahana.
24 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
Mafy tahaka ny vato ny fony; Eny, mafy tahaka ny vato fikosoham-bary.
25 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
Raha mitsangana izy, dia raiki-tahotra ny mahery; Eny, toran-kovitra ireo ka tsy mahavoa.
26 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
Raha misy mamely azy amin’ ny sabatra dia tsy mahalaitra, na amin’ ny lefom-pohy, na ny firombaka, na ny zana-tsipìka.
27 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
Ataony toy ny mololo ny vy, ary toy ny hazo momoka ny varahina.
28 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
Tsy mampandositra azy ny zana-tsipìka; Ataony ho toy ny vodivary ny vaton’ antsamotady.
29 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
Ataony ho toy ny vodivary koa ny langilangy; Ihomehezany ny fanetsehana ny lefona.
30 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
Ny takibany dia tahaka ny tavim-bilany maranitra; Mamelatra fivelezam-bary maranitra eo amin’ ny fotaka izy.
31 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
Mampandevy ny lalina ho tahaka ny ao am-bilany izy; Manao ny ranomasina ho tahaka ny vilany misy menaka manitra izy.
32 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
Mampahazava ny lalany eo aoriany izy. Ataon’ ny olona ho toy ny volo fotsy ny lalina.
33 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
Tsy misy tahaka azy eny ambonin’ ny tany, izay voaforona tsy hahalala tahotra.
34 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
Ny avo rehetra jereny avokoa; Mpanjakan’ ny bibi-dia rehetra izy
