Йов 38
1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
And Jehovah answereth Job out of the whirlwind, and saith: —
2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
Who [is] this — darkening counsel, By words without knowledge?
3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
Gird, I pray thee, as a man, thy loins, And I ask thee, and cause thou Me to know.
4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
Where wast thou when I founded earth? Declare, if thou hast known understanding.
5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
Who placed its measures — if thou knowest? Or who hath stretched out upon it a line?
6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
On what have its sockets been sunk? Or who hath cast its corner-stone?
7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
In the singing together of stars of morning, And all sons of God shout for joy,
8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
And He shutteth up with doors the sea, In its coming forth, from the womb it goeth out.
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
In My making a cloud its clothing, And thick darkness its swaddling band,
10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
And I measure over it My statute, And place bar and doors,
11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
And say, 'Hitherto come thou, and add not, And a command is placed On the pride of thy billows.'
12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
Hast thou commanded morning since thy days? Causest thou the dawn to know its place?
13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
To take hold on the skirts of the earth, And the wicked are shaken out of it,
14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
It turneth itself as clay of a seal And they station themselves as clothed.
15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
And withheld from the wicked is their light, And the arm lifted up is broken.
16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
Hast thou come in to springs of the sea? And in searching the deep Hast thou walked up and down?
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
Revealed to thee were the gates of death? And the gates of death-shade dost thou see?
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
Thou hast understanding, Even unto the broad places of earth! Declare — if thou hast known it all.
19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
Where [is] this — the way light dwelleth? And darkness, where [is] this — its place?
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
That thou dost take it unto its boundary, And that thou dost understand The paths of its house.
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
Thou hast known — for then thou art born And the number of thy days [are] many!
22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
Hast thou come in unto the treasure of snow? Yea, the treasures of hail dost thou see?
23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
That I have kept back for a time of distress, For a day of conflict and battle.
24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
Where [is] this, the way light is apportioned? It scattereth an east wind over the earth.
25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
Who hath divided for the flood a conduit? And a way for the lightning of the voices?
26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
To cause [it] to rain on a land — no man, A wilderness — no man in it.
27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
To satisfy a desolate and waste place, And to cause to shoot up The produce of the tender grass?
28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
Hath the rain a father? Or who hath begotten the drops of dew?
29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
From whose belly came forth the ice? And the hoar-frost of the heavens, Who hath begotten it?
30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
As a stone waters are hidden, And the face of the deep is captured.
31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
Dost thou bind sweet influences of Kimah? Or the attractions of Kesil dost thou open?
32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
Dost thou bring out Mazzaroth in its season? And Aysh for her sons dost thou comfort?
33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
Hast thou known the statutes of heaven? Or dost thou appoint Its dominion in the earth?
34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
Dost thou lift up to the cloud thy voice, And abundance of water doth cover thee?
35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
Dost thou send out lightnings, and they go And say unto thee, 'Behold us?'
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
Who hath put in the inward parts wisdom? Or who hath given To the covered part understanding?
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
Who doth number the clouds by wisdom? And the bottles of the heavens, Who doth cause to lie down,
38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
In the hardening of dust into hardness, And clods cleave together?
39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
Dost thou hunt for a lion prey? And the desire of young lions fulfil?
40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
When they bow down in dens — Abide in a thicket for a covert?
41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
Who doth prepare for a raven his provision, When his young ones cry unto God? They wander without food.
